15 лютого 1989 року останній військовослужбовець радянської армії покинув територію Демократичної Республіки Афганістан. Ця виснажлива і кровопролитна війна забрала життя десятків тисяч військових і сотень тисяч цивільних людей. Переживши її жахи, загибель своїх бойових товаришів, бачивши людське горе та руйнування, солдати і офіцери, які повернулися з Афганістану, як ніхто, усвідомили справжню ціну життя і миру.

Шануючи пам’ять про ці події, 14 лютого в бібліотеці ім. П. Тичини (вул. Митрополита Андрея Шептицького, 24) провели урочистості присвячені вшануванню учасників бойових дій на території інших держав. Участь в заході взяли керівництво Дніпровського району на чолі з головою Петром Онофрійчуком, депутати Київської міської ради, голова правління спілки ветеранів Афганістану Сергій Тріскач, голова правління Київської міської спілки ветеранів Афганістану Микола Гончаренко, воїни-інтернаціоналісти, їхні родини, учасники антитерористичної операції та мешканці району.

«15 лютого 1989 року радянські війська були виведені з території Афганістану. До мирного життя поверталися не за роками змужнілі, посивілі чоловіки, брати, сини, онуки, позаду яких залишалися жорстокі будні десятирічної війни, а попереду - адаптація до мирного життя. Однак тисячі співвітчизників, серед яких і наші земляки - дніпровчани, так і не повернулися до рідної домівки. Це тяжкі і непоправні втрати. Схиляємо голови перед світлою пам’яттю загиблих. Цього пам’ятного дня ми низько схиляємо голови перед нашими земляками – солдатами і офіцерами, і  збережемо вічну пам’ять про загиблих, яким не судилося повернутися додому», - звернувся Петро Онофрійчук.

Присутні вшанували пам’ять загиблих героїв-воїнів України хвилиною мовчання.

Подяками Дніпровської райдержадміністрації "За мужність, самовідданість ,виявлені під час виконання військового обов'язку та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав" - Петро Васильович відзначив воїнів-інтернаціоналістів.

Урочисту атмосферу заходу створювали ліричні виступи дуету сестер Мідеї та Адріани Наруцьких, вокалістів Юлії Прокопчик, Вікторії Падалко, Вікторії Кравченко, заслуженого  артиста України Юрія Васельківського, а також учасника бойових дій в Афганістані - В'ячеслава Купрієнка.

Кожен виступ та пісня були пронизані визнанням військового подвигу, вдячністю за гідне виконання своїх обов’язків та впевненістю в те, що час не зітре з пам’яті імена героїв, які "в гарячих точках" пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, ціну взаємовиручки і підтримки, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.

Довідково.

Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року, 3340 днів. До складу радянського контингенту входили: управління 40‑ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п'ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення й деякі інші частини й установи.

Загинуло 14427 осіб. Поранення і контузії отримали більше 53 тисяч чоловік.

Через горнило радянсько-афганської війни пройшло більше 160000 українців. З них поранення отримали більше 8000, з них 4687 повернулися додому інвалідами, 2 378 українців загинули, в тому числі 60 вважаються зниклими безвісти. Із 72 осіб, удостоєних за роки «афганської» війни звання Герой Радянського Союзу, 11 українців.

Інформацію підготовлено відділом з питань інформаційної політики