Головна  →  Новини  →  31 березня 2023

Держенергонагляд закликає не спалювати сухостій та сміття

Держенергонагляд закликає не спалювати сухостій та сміття

Спалювання сухостою, торішнього опалого листя та побутового сміття має сезонний характер, із року в рік набуває масштабних розмірів. Це не тільки шкодить довкіллю, а й несе загрозу об’єктам енергетичної інфраструктури, які можуть бути пошкоджені внаслідок умисного підпалу сухостою або сміття.

ЗАБОРОНЕНО розводити багаття поблизу енергетичних об’єктів, особливо під повітряними лініями електропередачі. Від неконтрольованого вогню провід лінії електропередачі може обірватися, створюючи небезпеку ураження електричним струмом тих, хто знаходиться під ним.

Для запобігання пожеж в охоронних зонах енергетичних об’єктів забороняється:

  • розпалювати вогнища, палити, кидати непогашенні сірники або недопалки;
  • розміщувати постійні і тимчасові будівлі (дачі, будівельні вагончики тощо);
  • складати солому, сіно, дрова та інші горючі матеріали;
  • розміщувати звалища різних горючих і хімічнонебезпечних відходів.

Також Правилами пожежної безпеки забороняється зберігання висушеної трави не тільки на території електричної підстанції та енергетичного підприємства, а й навколо них на відстані ближче 100 м.

Нагадуємо, що вздовж повітряних ліній електропередачі відводиться охоронна зона (у повітрі та на землі), ширина якої залежить від напруги лінії і береться по вертикалі проекції крайніх проводів:

  • 2 м – до проводів напругою до 1 кВ;
  • 10 м – до проводів напругою до 20 кВ;
  • 15 м – до проводів напругою до 35 кВ;
  • 20 м – до проводів напругою до 110 кВ;
  • 25 м – до проводів напругою до 150-220 кВ;
  • 30 м – до проводів напругою до 330 кВ;
  • 40 м – до проводів напругою до 750 кВ.

По периметру трансформаторних підстанцій, розподільних пунктів і пристроїв охоронна зона вважається на відстані 3 м від огорожі або споруди.

Попереджаємо, що винні у таких самовільних діях притягуються до відповідальності відповідно до статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Так, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, тягне за собою накладання штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 900 до 1 260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 270 Кримінального кодексу України за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, якщо воно спричинило виникнення пожежі, якою заподіяно шкоду здоров'ю людей або майнову шкоду у великому розмірі, передбачено штраф від 1 000 до 4 020 неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до 2 років, або обмеженням волі на строк до 3 років, або позбавленням волі на той самий строк. За теж саме діяння, якщо воно спричинило загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки – карається позбавленням волі на строк від 3 до 8 років.

Наголошуємо, що 3 березня 2022 року внесено зміни до Кримінального кодексу України, якими передбачено посилення відповідальності за злочини проти основ національної безпеки в умовах воєнного стану. Зокрема, у статті 113 «Диверсія» до переліку злочинів додано також навмисні підпали, зокрема, й сухої рослинності. Для порушників передбачено покарання у вигляді ув'язнення строком від 10 до 15 років з конфіскацією майна.

Якщо ви стали свідком пожежі біля енергетичних об’єктів – обов'язково зателефонуйте до Служби порятунку за номером 101.

За інформацією kmu.gov.ua

Перейти до спискуВерсiя для друку