Фізична безбар’єрність — створення середовища, в якому громадські споруди та публічні місця, транспорт і послуги є фізично доступними для всіх суспільних груп.

Відповідно до законодавства України, під час проектування житлових і промислових будівель, як і при переобладнанні, ремонті, реконструкції існуючих житлових будинків і громадських будівель, обов’язковим є повне дотримання вимог безпеки, доступності та зручності використання таких будівель і споруд. Забезпечення доступного середовища для маломобільних груп населення, включаючи осіб з інвалідністю, є одним із соціально-економічних завдань, яке зачіпає права і потреби мільйонів громадян країни.

Для досягнення стратегічної цілі “Моніторинг і контроль у сфері доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту на систематичній основі” визначено такі завдання:

щодо запровадження системи збору, аналізу та оприлюднення інформації про стан доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту в Україні:
розроблення порядку проведення моніторингу доступності об’єктів фізичного оточення, транспорту відповідно до встановлених норм доступності;
розроблення уніфікованого інструментарію моніторингу доступності об’єктів фізичного оточення та транспорту громад;
збір і поширення достовірної інформації про доступність об’єктів фізичного оточення, а також встановлення вимог до публічних закладів щодо інформування про наявні умови доступності їх будівель і приміщень;
щодо поширення практик системного залучення місцевих громад та їх представників до контролю за реалізацією політики в частині створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та політик із сталої мобільності:
аналіз ефективності діяльності “комітетів доступності” як консультативно-дорадчих органів при місцевих органах виконавчої влади;
забезпечення обов’язкового долучення громадськості до процесу прийняття рішень в частині створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення та із сталої мобільності на місцях;
забезпечення своєчасного та належного реагування органів державної влади і органів місцевого самоврядування на звернення громадян щодо незабезпечення доступності об’єктів фізичного оточення;
щодо налагодження дієвого механізму державного контролю і притягнення до відповідальності за порушення вимог законодавства в частині незабезпечення доступності:
удосконалення системи контролю за дотриманням нормативно-правових актів і національних стандартів у сфері доступності;
створення дієвого і прозорого механізму контролю за дотриманням вимог законодавства в частині забезпечення умов доступності об’єктів фізичного оточення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
створення дієвого механізму залучення громадських об’єднань до контролю за виконанням норм законодавства в частині забезпечення доступності;
створення дієвого механізму притягнення до відповідальності за незабезпечення умов доступності об’єктів фізичного оточення для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення;
створення дієвого і прозорого механізму контролю за додержанням приватними і комунальними підприємствами та організаціями, які надають послуги з перевезення пасажирів, вимог законодавства щодо спеціального обладнання транспортних засобів для безперешкодного користування їх послугами маломобільними групами населення;
налагодження міжгалузевої взаємодії між різними органами влади під час впровадження заходів із створення фізичної безбар’єрності;
встановлення відповідальності за нестворення фізичного безбар’єрного простору на місцевому рівні;
встановлення вимог до власників об’єктів громадського призначення щодо забезпечення їх доступності з перехідними положеннями і визначенням періоду, до якого ці вимоги мають бути виконані.