100 кілометрів заради побратимів: історія ветерана Олега Холкіна
Нещодавно у бельгійському місті Борнем відбувся Dodentocht — щорічний піший марш на 100 кілометрів, який учасники мають подолати протягом 24 годин.
Цьогоріч у заході взяли участь майже 13 тисяч людей, понад 9 тисяч із них вчасно перетнули фінішну лінію.
Dodentocht вважається одним із найскладніших піших маршів Європи. Його історія розпочалася у 1970 році, коли засновники молодіжного клубу в Борнемі, надихнувшись прикладом Нідерландів, започаткували цей масштабний захід. Головна умова маршу — подолати всю дистанцію та дійти до фінішу. Саме тому кожен, хто завершив 100-кілометровий маршрут, вважається переможцем.
Цьогоріч Україну на Dodentocht представляла команда із семи учасників. Серед них — мешканець Дніпровського району, ветеран Олег Холкін, який чотири роки проходив військову службу техніком медичної роти 68-ї окремої аеромобільної бригади імені Олекси Довбуша. Олег має інвалідність III групи внаслідок війни.
Коли ветерану запропонували долучитися до команди та представляти українських ветеранів на міжнародному заході, він погодився без вагань. Для Олега це стало не лише особистим викликом, а й можливістю підтримати своїх побратимів. Участь у марші мала благодійну мету — збір коштів на придбання медичного обладнання та ремонт евакуаційних автомобілів медичної роти.
Дистанція виявилася складнішою, ніж ветеран очікував. Уже на 25–30 кілометрі почала німіти нога. Втім, Олег продовжив рух, а зменшити навантаження допоміг бандаж для спини.
Особливе враження на ветерана справила підтримка бельгійців. Упродовж усього маршруту люди, побачивши Олега з українським жовто-блакитним прапором, вигукували «Слава Україні!» українською та англійською мовами.
Окремою подією для української команди став прийом у місті Мехелен. Під час зустрічі мер міста наголосив, що українці захищають не лише власну землю, а й безпеку всієї Європи.
«Я був здивований, бо не думав, що люди, які живуть так далеко, про це знають», — згадує Олег.
Фінішну лінію ветеран перетнув із прапорами України. Він зізнається, що в момент завершення 100-кілометрової дистанції, усвідомлюючи свою перемогу, відчув сильні емоції.
Олег Холкін подолав 100 кілометрів за одну добу. Для нього це стало випробуванням витривалості та сили духу, але головною мотивацією були його побратими.
Водночас дистанція українських Захисників і Захисниць на фронті вимірюється не кілометрами, а роками війни, яка триває й сьогодні.
Саме тому збір коштів на медичне обладнання та ремонт евакуаційних автомобілів медичної роти продовжується. Кожен внесок — це підтримка тих, хто щодня захищає Україну та рятує життя на передовій.