26 квітня у Дніпровському районі відбудуться заходи, пов’язані із 32-ми роковинами Чорнобильської катастрофи

26 квітня, 32 рік тому, на Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія, що стала не тільки найбільшою катастрофою в історії ядерної енергетики, але й подією всесвітньо-історичного значення, що відбулася на теренах України.

У Дніпровському районі відбудеться ряд заходів, пов’язаних із 32-ми роковинами Чорнобильської катастрофи:

26.04.2018 о 01.00 – панахида за жертвами Чорнобильської катастрофи та покладання квітів до Меморіального Кургану героїв Чорнобиля на території церкви Св. Архангела Михаїла УПЦ МП.

26.04.2018 о 10.00 - мітинг-реквієм пам’яті загиблих та померлих внаслідок Чорнобильської катастрофи поблизу пам’ятного знаку «Воїнам Чорнобиля».

У загальноосвітніх навчальних закладах Дніпровського району відбудуться наступні заходи:

З 25.04.2018 по 27.04.2018 – виховні години, перегляд документальних та хронікальних кінофільмів: «Чорнобильський дзвін», «За секунду до катастрофи», «Битва за Чорнобиль»;

Виставки літератури в шкільних бібліотеках «Страшна правда про катастрофу на Чорнобильській АЕС», «День, який змінив життя», «Цей фронт називався «Чорнобиль»».

У квітні – грудні 2018 року

У загальноосвітніх навчальних закладах:

- виставки стіннівок, малюнків, плакатів, фотографій «Чорнобиль – наша біль та смуток», «Чорнобиль очима дітей», «Збережемо природу заради майбутнього»;

- відвідування Національного музею «Чорнобиль», державних пожежно -рятувальних частин Дніпровського району ГУ ДСНС України у м. Києві № 13 та № 16;

- зустрічі з ліквідаторами аварії на Чорнобильській АЕС «Ми вдячні Вам за Вашу мужність та героїзм»

У Централізованій бібліотечній системі району буде проведено цикл книжкових виставок, відеопереглядів, уроків мужності, пам’яті, інформаційних годин, бесід, присвячених 32-й річниці аварії на ЧАЕС.

Довідково.

Згідно з архівними даними, 26 квітня вночі о 1:23 на четвертому енергоблоці ЧАЕС в результаті серії теплових вибухів був повністю зруйнований реактор. Значна кількість радіоактивних речовин потрапила в навколишнє середовище. Аварія розцінюється як найбільша у своєму роді за всю історію ядерної енергетики, як за кількістю загиблих та постраждалих від її наслідків людей, так і за економічними збитками.

Після аварії на Чорнобильській АЕС з постраждалих районів евакуювали 116 тисяч осіб, ще 230 тисяч було переселено із зараженої зони. З числа постраждалих унаслідок аварії померло 167 653 людей, серед них 2929 ліквідаторів. 83% потерпілих унаслідок Чорнобильської катастрофи страждають на різні захворювання, а серед учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС - 92%.

Існує принаймні два різні підходи до пояснення причини чорнобильської аварії, які можна назвати офіційними, а також декілька альтернативних версій різної міри вірогідності. Спочатку провину за катастрофу покладали виключно на персонал. Таку позицію зайняли Державна комісія, сформована в СРСР для розслідування причин катастрофи, суд, а також КДБ СРСР, що проводив власне розслідування. 

Грубі порушення правил експлуатації АЕС, скоєні персоналом ЧАЕС, за цією версією, полягали в наступному: 

- проведення експерименту будь-якою ціною, незважаючи на зміну стану реактора; 

- вивід з роботи справного технологічного захисту, який просто зупинив би реактор ще до того як він потрапив би в небезпечний режим; 

- замовчання масштабу аварії в перші дні керівництвом ЧАЕС.

Проте, в подальші роки пояснення причин аварії були переглянуті. Консультативний комітет з питань ядерної безпеки (INSAG) в 1993 році опублікував новий звіт, що приділяв більшу увагу серйозним проблемам в конструкції реактора. У цьому звіті багато висновків, зроблених в 1986 році, було визнано помилковими.

У сучасному викладі, причини аварії такі: 

- реактор був неправильно спроектований і небезпечний; 

- персонал не був проінформований про небезпеки; 

- персонал допустив ряд помилок і ненавмисно порушив існуючі інструкції, частково через відсутність інформації про небезпеки реактора; 

- відключення захисту або не вплинуло на розвиток аварії, або не суперечило нормативним документам.

Після аварії на четвертому енергоблоці робота електростанції була припинена через небезпечну радіаційну обстановку. Проте вже в жовтні 1986 року, після масштабних робіт з дезактивації території і споруди «саркофага», перший та другий енергоблоки були знов уведені в дію, у грудні 1987 року відновлена робота третього.

У 1991 році на другому енергоблоці спалахнула пожежа, і в жовтні цього ж року реактор був повністю виведений з експлуатації. У грудні 1995 року був підписаний меморандум про взаєморозуміння між Урядом України і урядами країн «великої сімки» і Комісією Європейського Союзу, згідно з яким почалася розробка програми повного закриття станції до 2000 року. 15 грудня 2000 року був назавжди зупинений реактор останнього, третього, енергоблока. 

Щоб хоч якось знизити рівень радіації, на четвертому енергоблоці 29 листопада 2016 року побудовано новий саркофаг. Споруда прослужить 100 років і дасть змогу розібрати реактор, а потім "поховати" його частини.

Наразі так звана зона відчуження у 30 кілометрів навколо станції, встановлена у 1986 році після евакуації населення, є забороненою для вільного доступу. Ця територія зазнала інтенсивного забруднення довгоживучими радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Підготовлено відділом з питань інформаційної політики