28 вересня - Всесвітній день боротьби проти сказу
Сказ належить до інфекційних природно - вогнищевих зооантропонозних захворювань вірусної етіології, із рановим механізмом передачі інфекції та ураженням центральної нервової системи.
Захворювання поширене на усіх континентах. Не існує території, яка вільна від сказу взагалі.
Враховуючи те, що вся територія України є неблагополучною щодо сказу, сезонні ризики епізоотій серед вовків, лисиць, труднощі щодо регулювання чисельності безпритульних тварин у населених пунктах і диких тварин у мисливських та лісових угіддях, випадки відмови окремих осіб від призначеного курсу щеплень або самовільне його припинення, епідпрогноз щодо захворюваності людей на сказ залишається несприятливим.
Лікування від сказу не існує ніякого. Від перших проявів хвороби до смерті – 5 – 8 діб.
Кожні 15 хвилин у світі від сказу помирає 1 людина. 4 із 10 загиблих – діти.
У 99% випадків захворювання на сказ – укус собаки.
Збудник сказу - вірус, який живе і розмножується лише у живому організмі, - у головному і спинному мозку. Велика кількість його накопичується у слинних залозах.
Джерелами сказу є дикі тварини, головним чином із сімейства собачих (вовки, лисиці, шакали), а також кажани. Небезпека цих тварин, у разі їх захворювання, обумовлена наявністю у їх слині великої концентрації вірусу (у вовків - у 90 - 100%, лисиць - у 80 - 90%, собак і кішок - у 50%).
Сказ - ранова інфекція, при якій зараження найчастіше відбувається при укусі. У повсякденному житті можуть мати місце випадки зараження при послинені пошкоджених шкірних покривів і слизових оболонок людини хворими на сказ тваринами, при розробці туш тварин, контакті із забрудненою слиною, шкірою.
Хворі на сказ тварини виділяють вірус зі слиною вже у останні дні інкубаційного періоду - за 7 - 10 днів до появи клінічних проявів і впродовж усього періоду хвороби.
Тяжкість клінічних проявів залежить від багатьох чинників: місця проникнення вірусу в організм, його вірулентності та дози, стану організму людини або тварини.
Тривалість інкубаційного періоду залежить від локалізації укусу (обличчя, шия, нижні або верхні кінцівки, тулуб). У людини інкубаційний період може тривати в середньому 30 - 90 днів, найкоротший - 7 днів. Враховуючи те, що вірус у слині тварини з'являється за 7 - 10 днів до появи клінічних симптомів, спостереження за тваринами, що нанесли укуси людям, проводиться у 10-денний термін. Категорично забороняється знімати шкури із тварин, підозрілих на захворювання, і полеглих. Шкури спалюють або закопують на глибину до 2 метрів.
Прояви сказу у тварин: що повинно насторожувати?
У хворих на сказ тварин вірус починає виділятися зі слиною за 7 - 10 днів до появи клінічних ознак сказу і виділяється протягом усього захворювання. Це дуже важливо, тому в момент контакту із твариною вона може бути ще зовні здоровою, але вже заразною. Крім того, можливі атипові форми, при яких збудження і гідрофобія слабо виражені або відсутні, тобто сказ може протікати у стертій або навіть безсимптомній формі.
Повинні насторожувати незвичайні зміни поведінки тварини. Мирна, ласкава кішечка починає проявляти незрозумілу агресію, стає злою. Вночі вона накидається на господаря або підіймається на висоту (шафа) і кидається зверху на людину. У той же час дикі тварини, навпаки, проявляють незрозумілу дружелюбність. Наприклад, скажена лисиця втрачає властиву їй обережність і сміливо підходить до людини.
Необхідно пам'ятати, що тварин, які нанесли укуси, необхідно ізолювати і проводити за ними 10-денний ветеринарний нагляд. Собаки, коти та інші тварини, що покусали людей чи тварин, повинні бути негайно доставлені їх власниками, незалежно від форми господарювання, або особами, які займаються відловом безпритульних собак і котів, у територіальну установу державної ветеринарної медицини для огляду та карантинування протягом 10 днів.
У випадку, якщо укуси нанесено твариною, яка супроводжувалася господарем, і він відмовився надати інформацію, необхідну для спостереження за собакою та залишив місце події, слід запам’ятати прикмети господаря та собаки і викликати поліцію.
Посадові та фізичні особи за порушення правил карантину тварин та інших ветеринарно-санітарних вимог щодо сказу тварин несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
Постраждалі від укусів, ослинення та подряпані бродячими, домашніми або дикими тваринами, повинні негайно звернутися за медичною допомогою у травматологічні пункти або хірургічні кабінети закладів охорони здоров`я для отримання невідкладної допомоги і вирішення питання про проведення лікувально-профілактичної імунізації.
Після укусу твариною, при можливості, необхідно самостійно промити рану значною кількістю мильної, бажано – проточної, води, краї рани змазати 70% спиртом або 5% розчином йоду, накласти асептичну суху пов’язку і звернутися до лікаря.
Для лікувально-профілактичної імунізації застосовується антирабічна вакцина та імуноглобулін, які використовуються у відповідності до діючих директивних документів.
За інформацією в.о. міністра охорони здоров’я України Уляни Супрун від 17.07.2018р., Міністерство охорони здоров'я України закупило і передало в регіони понад 39 тисяч доз вакцин для профілактики сказу. Ці вакцини вироблені у Франції, мають сертифікат якості GMP та є прекваліфікованими ВООЗ. Їх використовують для вакцинації людей, якщо є підозра, що тварина може бути заражена збудником сказу.
У регіонах також наявні препарати - антирабічні імуноглобуліни/сироватки. Це препарати, що вводяться разом із вакциною проти сказу, якщо є підтвердження, що тварина заражена вірусом.
Як гуманітарна допомога, в Україні наявні 14 060 доз антирабічних імуноглобулінів (станом на 1 липня). Україна також цьогоріч буде закуповувати ці препарати на державному рівні.
У Дніпровському районі міста Києва функціонують два антитирабічних кабінети за адресами:
вул. Митрополита Андрея Шептицького, 5; тел. 517 – 73 – 63;
вул. Петра Запорожця, 26; тел. 512 – 30 – 68.
Додаткова інформація у лікаря - рабіолога Філонової Лариси Григорівни за тел. 512 – 30 – 68.
Для профілактики сказу серед домашніх тварин необхідно щороку вакцинувати їх у ветеринарних клініках.
Телефон гарячої лінії з питань вакцинації тварин: 332 – 12 – 34; «Зоодопомога» - тел: 073 – 045 – 54 - 91
Підготовлено Центром здоров’я Дніпровського району міста Києва за інформацією МОЗ України, КНП «КДЦ Дніпровського району міста Києва», Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України та КП «Київська міська лікарня ветеринарної медицини»