До 74-ї річниці героїчної оборони столиці: «У боях за Київ полягли…»

У ці спекотні липневі дня 74 роки тому, а саме 11 липня 1941 року почалася героїчна оборона Києва, що тривала 71 день – до 19 вересня 1941 року. Столиця України з самого початку війни стала прифронтовим містом. Вже на світанку 22 червня вона зазнала нападу фашистських бомбардувальників, та всупереч планам гітлерівського командування, місто-герой на Дніпрі відбивало атаки ворога більше 70 днів. У Дніпровському районі столиці в ці липневі дні тривають заходи щодо вшанування пам’яті героїчних захисників столиці незалежної України. 

У районних бібліотеках проведено тематичні, інформаційно-просвітницькі заходи: ім. К. Симонова (вул. Курнатовського, 9) інформаційна година «Зупинена мить війни»; ім. М. Горького (вул. Плєханова, 4-Б) вечір-пам’ять «Гриміли залпи над Дніпром»; ім. А. Малишка (вул. Миропільська, 19) виставка-експозиція «Гірка пам’ять літа 41-го»; ім. В. Сосюри (Харківське шосе, 13) урок пам’яті «У боях за Київ полягли»; ім. О. Олеся (проспект Гагаріна, 19/30) інформаційна година «Трагічний червень 1941-го».

Відбулися дні інформування в педагогічних колективах з нагоди відзначення 74-ї річниці героїчної оборони м. Києва. А протягом вересня-листопада (із початком нового навчального року) – виховні години, години спілкування, уроки історії, зустрічі з ветеранами: «Київ у роки Другої світової війни», «Героїчна оборона Києва»; «Мужність київських підпільників», «Тяжка правда про оборону Києва 1941 року», «Незламність духу мешканців Києва». Відбудуться круглі столи «Міф та реальність оборони Києва»; «Рух опору в дарницьких лісах. Допомога чи протистояння?». Пройдуть виставки малюнків, стіннівок, плакатів, фотографій «Могутній Київ у роки Другої світової війни», «Війна у фотокартках». Заплановані відвідування Меморіального комплексу «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років», музеїв при навчальних закладах району, парків культури та відпочинку «Перемога», «Партизанської слави» тощо. Триватимуть перегляди документальних та художніх фільмів присвячених героїзму та патріотизму воїнів, які обороняли місто Київ. 

У ці дні медики, разом із представниками громадських організацій, які представляють ветеранів ВВВ, відвідують  ветеранів оборони столиці, які перебувають на стаціонарному лікуванні у відділенні для ветеранів війни КМКЛ № 11 (вул. Рогозівська, 6). Вивчаються запити та пропозиції ветеранів щодо удосконалення надання медичної допомоги та пільгового забезпечення медикаментами. У територіальному центрі соціального обслуговування Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації відбулися культурно-мистецькі заходи у Русанівському та Центральному відділеннях соціальної допомоги.

Довідково:

Хроніка подій того часу виглядала так. З 23 по 29 червня – у районі Луцьк-Броди-Рівне відбулась найбільша танкова битва початкового періоду війни, в якій взяли участь близько 2 тис. танків. У ході цієї битви радянські війська затримали просування противника до Києва на тиждень, але спинити його не змогли.

Гітлерівцям вдалося прорвати оборону радянських військ на рубежі кордону в районі Новоград-Волинського і 9 липня вони захопили Житомир, а 11 липня підішли до річки Ірпінь, що за 15 км на захід від Києва, створивши безпосередню загрозу столиці України.

Перед військами Південно-Західного фронту було поставлено завдання спинити наступ німецьких військ, які проривалися під Київ. З цією метою 10 липня 5-а армія під командуванням генерала Потапова почала контрнаступ з району Коростеня на південний захід і південь – на Новоград-Волинський і Житомир, а 6-а армія під командуванням генерала Музиченка ще 9 липня завдала контрудару з півдня на північ – на Бердичів і Житомир. Тривалі, кровопролитні бої провалили спробу німців одразу захопити Київ.

Щоб захистити столицю України, 200 тис. киян записалися до лав Червоної Армії, 90 тис. – у народне ополчення і винищувальні батальйони. На заводах і фабриках вироблялася бойова техніка, боєприпаси, ремонтувалася зброя. Загони народного ополчення і винищувальні батальйони брали активну участь у боях. У тилу ворога на Київщині розгорнули боротьбу 20 партизанських загонів.

У місті було створено 13 винищувальних батальйонів і 19 загонів народного ополчення загальною кількістю 32 805 чоловік. Разом з воїнами Південно-Західного фронту вони в першій половині серпня 1941 р. зуміли зупинити ворожий наступ на Київ.

Стійкість і героїзм киян змусили гітлерівське командування відмовитись від плану швидкого захоплення міста. Втративши 100 тис. солдат і офіцерів, німецька армія призупинила наступ…

Наприкінці липня – на початку серпня бої на Південно-Західному фронті відновилися з небаченим напруженням. Оборона Києва сковувала дії противника на центральній дільниці радянсько-німецького фронту, Південно-Західний фронт загрожував правому флангу групі армій “Центр”, що рвались до Москви. У цих умовах німецько-фашистське командування нанесло удар по флангу Південно-Західного фронту, глибоко обійшовши його війська з тилу і , поступово захоплюючи один за другим українські міста, 10 вересня розпочали форсування Дніпра.

У ніч на 15 вересня німецькі війська в районі Лохвиці з’єдналися, замкнувши кільце оточення. В оточення в районі Києва потрапили 5-а, 37-а, 26-а, частина 21-ї та 38-ї армій і окремі частини фронтового підпорядкування, штаб і Військова рада Південно-Західного фронту. Тільки 17 вересня Ставка дозволила залишити Київ. 19 вересня, після відходу радянських військ, гітлерівці зайняли Київ.

У результаті Київської оборонної операції загинули командуючий Південно-Західним фронтом генерал-полковник Кирпонос, член Військової ради секретар ЦК КП(б)У Бурмистенко, начальник штабу фронту генерал Тупиков та багато інших командирів і політпрацівників. Південно-Західний фронт втратив від 500 до 665 тис. чол., більшість з яких потрапила у полон.

Про 71-денну оборону Києва в підручниках з історії Великої Вітчизняної війни згадок мало.Катастрофа Південно-Західного фронту стала наслідком некомпетентного керівництва Сталіна і повністю підпорядкованій йому ставки Головнокомандування. Хоча оборона Києва закінчилася трагічно, вона мала велике політичне і військово-стратегічне значення. Радянські війська більше ніж на два місяці затримали просування гітлерівців на схід, на Лівобережну Україну і Донбас, що дало можливість евакуювати в тил багато людей, підприємств, цінного майна і виграти час для мобілізації сил. Героїчна оборона Києва значною мірою сприяла зриву планів керівництва фашистської Німеччини на швидке захоплення Москви і «блискавичне» завершення війни. 

Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики і зв’язків із громадськістю.