До побратимів – зі словом і піснею

Події на Сході України сколихнули все українське суспільство. Сама Незалежність, що спершу прийшла до нас без жертв і спротиву, тепер відстоюється зі зброєю в руках – там, на Сході. А весь масив людей, що мешкають західніше, відчувають свою громадянську відповідальність за тих , хто боронить наші східні рубежі.

До різних форм гуманітарної допомоги бійцям передової, а також пораненим і звідти демобілізованим хто лише не долучався – вже й вихованці дитячих садочків та учні середніх шкіл. Та, як підказує досвід стосунків із тими, хто пройшов АТО, їм, відірваним від мирського життя, нерідко важлива не так матеріальна, як духовна допомога простим людським спілкуванням. І хто цього не розуміє краще, ніж ветерани кількадесят літ тому подій в Афганістані!

Саме з такою гуманітарною місією – задля товариського спілкування просто на передовій, свій черговий вояж у безпосереднє наближення до передової на «східному фронті» здійснив активіст «Спілки ветеранів Афганістану Дніпровського району м. Києва» Володимир Юрченко, разом із друзями – Юлією Прокопчук і В’ячеславом Купрієнком.

Просте товариське спілкування, підсилене супроводом вокально-інструментального гурту, а разом – слово та пісня, створили атмосферу справжнього товариського релаксу, за яким уже так скучили захисники наших східних кордонів.

Мандрівка ж наших дніпровчан тривала за наступним маршрутом: прикордонна комендатура в  м. Лисичанськ – пропускний пункт у містечку Золоте – місто Щастя (концерт «на фасаді» під мостом – у 300 метрах від позицій «сепаратистів») – Луганська ТЕЦ – пропускний пункт у станиці Луганська – розташування підрозділу розвідників 28-ї бригади.

Незабаром вищезгадана трійця активістів Дніпровського району відбуде в нову поїздку східними регіонами нашої країни.

Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.