«Гаряча лінія» на тему: «Оподаткування доходів фізичних осіб»
Днями у податковій інспекції Дніпровського району столичного управління Міндоходів проведено черговий сеанс телефонного зв’язку “гаряча лінія” на тему: ”«Адміністрування податку ПДВ».
Начальник інформаційно-комунікаційного відділу ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві Кирпа Наталія Григорівна відповідала на запитання громадян.
Наводимо найбільш актуальні питання, які були порушені в ході проведення сеансів телефонного зв‘язку „гаряча лінія”:
Як з 1 квітня оподатковуються ПДВ ліки та вироби медичного призначення?
Відповідь: З 1 ківтня 2014 року набуло чинності норма Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» щодо оподаткування податком на додану вартість ліків та виробів медичного призначення.
Зокрема, оподаткування за ставкою 7 відсотків здійснюється по операціях з постачання лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів (у тому числі аптечними закладами), а також з постачання виробів медичного призначення за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Тобто податок на додану вартість нараховується на всьому ланцюгу постачання.
Зпункту 197.1 статті 197 Податкового кодексу України виключено підпункт 197.1.27, який передбачав звільнення від оподаткування таких операцій.
Чи можна виправити помилки у податковій накладній?
Відповідь: Внесення змін або коригування показників податкової накладної здійснюється у випадку коригування податкових зобов’язань платника відповідно до ст. 192 ПКУ при будь-якій зміні суми компенсації їх вартості , включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.
Податкова накладна з помилками, включаючи і арифметичні, не розцінюється як документ і не може бути підставою для формування податкового кредиту.
При цьому слід зазначити, у разі порушення продавцем товарів /послуг порядку заповнення податкової накладної та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з’ясування достовірності та поповнити нарахування ним зобов’язань з податку за такою операцією.
Порядок заповнення податкової накладної визначений ст. 201 Податкового кодексу України та наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.14 №10 «Про затвердження Форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної».
У яких випадках та в які терміни особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ?
Особа підлягає обов’язковій реєстрації як платник ПДВ у разі:
якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню ПДВ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн., крім особи, яка є платником єдиного податку;
проведення нею операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави, незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг 300 тис. грн., а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
У разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій 300 тис. грн..
Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з р.V ПКУ, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300 тис. грн. (без урахування ПДВ), така особа зобов’язана зареєструватися як платник податку в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених ст.183 ПКУ, крім особи, яка є платником єдиного податку.
Згідно із п.183.2 ст.183 ПКУ у разі обов’язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до контролюючого органу не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у ст.181 ПКУ.
Пунктом 183.10 ст.183 ПКУ визначено, що будь-яка особа, яка підлягає обов’язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
Окрім того, згідно із пп.6 п.180.1 ст.180 ПКУ платником ПДВ є особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у ст.243 Митного кодексу України), незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної п.181.1 ст.181 ПКУ, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством.
Які в 2014 році відбулись зміни для реєстрації платників ПДВ?
Відповідь: Починаючи з 1 січня 2014 відповідно до вимог Податкового кодексу України, реєстрація платників ПДВ здійснюється на підставі:
- реєстраційних заяв у паперовому вигляді, поданих до органів Міндоходів;
- електронних копій реєстраційних заяв, виготовлених шляхом сканування, які передаються державним реєстратором до органів Міндоходів одночасно з відомостями з реєстраційної картки на проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»;
- реєстраційних заяв, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.
Зазначені зміни внесені Законом України від 24 жовтня 2013 року № 657-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо обліку та реєстрації платників податків та удосконалення деяких положень».
Також відповідно до оновленої редакції передбачено:
- оприлюднення на єдиному державному реєстраційному веб-порталі та офіційному веб-сайті Міндоходів даних про реєстрацію суб'єктів господарювання платниками ПДВ в органах Міндоходів (зміни до пункту 183.13 статті 183, пункту 209.10 статті 209 Податкового кодексу);
- відміну свідоцтв про реєстрацію платників ПДВ та забезпечення права платників ПДВ отримати витяги із реестру платників ПДВ в органах Міндоходів (зміни до пункту 183.9 статті 183 Податкового кодаксу).
Процедури та строки реєстрації платників ПДВ у 2014 році не відрізняються від процедур та строків, що діяли у 2013 році.
За який період подавати звітність з податку на додану вартість за новою формою?
Відповідь: Подання звітності з ПДВ за формою, затвердженою наказом Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678 здійснюватиметься платниками починаючи з 1 лютого 2014 року.
Нові форми звітності платники подаватимуть:
- ті, які звітують щомісяця, - за підсумками січня 2014 року – не пізніше 20 лютого 2014 року;
- ті, які звітують щокварталу, - за І квартал 2014 року – не пізніше 12 травня 2014 року.
Водночас Мінфін наказом від 13.11.2013 р. № 944 визнав таким, що втратив чинність, свій наказ «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» від 25.11.2011 р. № 1492. Останнім, нагадаємо, затверджено поки що чинні форми ПДВ - звітності.
Відповідно до норм Податкового кодексу України, до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Наказ Міндоходів від 13.11.2013 р. № 678 опубліковано 30 грудня 2013 року в «Офіційному віснику України» № 99.
Разом з цим, наказом Міндоходів від 25.11.2013 року № 708 затверджено нову форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення.
Цей наказ опубліковано 31 грудня 2013 року в «Офіційному віснику України» № 100.
Отже, починаючи з 1 січня 2014 року платникам ПДВ необхідно вести Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за новою формою, але подавати - у складі звітності за підсумками січня 2014 року.
До того ж пам’ятайте, що починаючи з 27 листопада 2013 року звітність, що має додатки, подається у вигляді «Пакета звітних документів» - це спеціальне оформлення електронних документів, що перебувають у залежності: головний документ – додатки до головного документа.
Чи підлягають оподаткуванню ПДВ помилково зараховані кошти на розрахунковий рахунок платника ПДВ та в який термін необхідно повернути ці кошти?
Відповідь: Неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються.
Відповідно до п.35.1 ст. 35 Закону України від 5 квітня 2001 року №2346-III „Про платіжні системи та переказ коштів в Україні” із змінами та доповненнями (далі – Закон №2346) неналежний отримувач зобов’язаний протягом трьох робочих днів від дати надходження повідомлення банку-порушника про здійснення помилкового переказу ініціювати переказ еквівалентної суми коштів банку-порушнику, за умови отримання повідомлення цього банку про здійснення помилкового переказу.
Пунктом 35.2 ст. 35 Закону №2346 визначено, що у разі своєчасного повідомлення банком-порушником неналежного отримувача про здійснення помилкового переказу та порушення неналежним отримувачем строку, встановленого п. 35.1 цієї статті, неналежний отримувач має повернути суму переказу, а також сплатити банку-порушнику пеню в розмірі 0,1 відсотка цієї суми за кожний день починаючи від дати завершення помилкового переказу до дня повернення коштів включно, яка не може перевищувати 10 відсотків суми переказу.
При цьому, згідно із п.35.3 ст.35 Закону №2346 спори між банком-порушником та неналежним отримувачем щодо помилкового переказу розглядаються у судовому порядку.
Оскільки об’єктом оподаткування ПДВ, відповідно до пп.„а” та пп.„б” пп.185.1 ст.185 р.V Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-VI із змінами і доповненнями, є операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, то кошти, що не пов’язані з такими взаємовідносинами між суб’єктами господарювання та які повернуто в належні терміни, не підпадають під об’єкт оподаткування.
За наявності договірних відносин на предмет поставки товарів, надання послуг податкові зобов’язання нараховуються відповідно до ст.187 ПКУ.
ДПІ у Дніпровському р-ні ГУ Міндоходів у м. Києві.