Голова Дніпровського району про парки, сквери, машини, посади…

Голова Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Ярослав Горбунов відповів на запитання журналіста інтернет-видання «24» Заліни Крюкової. Поза сумнівом, запропонована відверта бесіда становитиме цікавість для наших читачів…

- Наразі доводиться чути багато розмов про виявлені у Вашому районі об’єкти незаконної забудови…

- Насправді, запевняю Вас, їх у нас не більше, ніж в інших районах столиці. Просто буквально днями – 15 квітня, Київський міський голова Віталій Кличко проінспектував із цією метою Дарницький і Дніпровський райони, де насправді ще маємо прикрі об’єкти незаконного будівництва. Точніше, там, де побував у нас мер – по вулиці Фанерна, 5-А, такого об’єкту вже нема, бо буквально за три дні силами та засобами наших комунальників там демонтовано паркан і зарито котлован. Цей об’єкт, до речі, пов’язують із відомим у таких нечистих справах забудовником – паном Войцеховським, який, зокрема, збудував поруч житловий комплекс «Мега-Сіті», а тут намагався щось зробити на ділянці, строк оренди на яку давно сплив.

- Але ж залишається чимало інших ділянок із незаконним будівництвом…

- Так, їх іще вистачає, та кожна в полі нашого зору. Із такими, як пан Войцеховський, з дозволу висловитися, забудовниками ми спілкуємося мовою закону через правоохоронні органи: відкриваються кримінальні справи та передаються в суди…

- Як Ви оцінюєте стан парків у Дніпровському районі?

- Центральним нашим парком, без перебільшення, є Парк «Перемога» - справжня окраса Дніпровського району та міста Києва. Проведену тут першу чергу реконструкції я оцінюю високо, бо й сам віддаю перевагу власному сімейному відпочинку у цій місцевині. До того ж тут гарний господар – директор парку, якому допомагає районне КП «УЗН» на чолі з Миколою Назаренком. Попереду ж Парк «Перемога» очікує друга черга реконструкції, до чого ми долучатимемо інвесторів.

Натомість, досі проблемною з точки зору поточного стану залишається рекреаційна зона Труханового острову, бо останніми роками там якраз і не було дбайливого господаря. І лише тепер, коли ми за підтримки громадськості рішуче взялися виправляти становище, та щотижня там проводяться суботники, стан справ там істотно поліпшився.

До речі, 25 квітня, у День довкілля на Трухановому проводитиметься чи не наймасовіший суботник сучасності, який узагалі може потрапити до вітчизняної Книги рекордів. Приходьте й переконайтеся! Як і в День Києва –  30 травня, коли на терені нашої «Дніпровської перлини» відкриється величезний, за задумом, фестиваль під патронатом Київського міського голови Віталія Кличка.

А ось де стан справ, як не жаль, незмінно поганий – це також колись улюблене місце киян Гідропарк. У цьому році ми там навряд чи встигнемо щось докорінно змінити, всі сили кинувши на Труханів острів. А Гідропарк триматимемо в думці на рік наступний…

Натомість, приведемо в порядок Парк імені Леоніда Бикова по вулиці Флоренції навпроти мікрорайону «Русанівка». А взагалі, парки перебувають на балансі міського Департаменту культури, а ми лише долучаємося до надання їм пристойних вигляду та умов для киян і гостей нашого міста.

- А в якому стані Ваші сквери?

- Ось буквально днями ми відкрили новий сквер – на Ленінградській площі, на місці знесеного незаконного довгобуду. Впорядковуємо сквер і на місці ще однієї зупиненої спроби звести будову проти волі місцевих мешканців – по вулиці Серафимовича на Березняках. Цієї весни дбайливо причепурюємо й давно існуючі сквери – на проспекті Гагаріна за кінотеатром «Ленінград», по вулиці Сулеймана Стальського за ТРЦ «Квадрат», довкола озер Райдужне та Тельбін й інші. А ось у мікрорайоні «ДВРЗ» один сквер потрапив в еконебезпечну зону: там готуємо утилізацію діжок із хімічною речовиною…

- Ви самі обслуговуєте свою сторінку у Фейсбуці?

- Насправді, маю там дві сторінки – як просто громадянина Горбунова і як голови Дніпровської райдержадміністрації. Так, обидві заповнюю особисто, хоч це і важко через брак часу.

- Яким телефоном користуєтеся?

- Маю «ай-фон» 5 покоління – не задля хизування, а через потребу бути в курсі справ і мати змогу на них реагувати, коли весь час у русі.

- Які особисто у Вас грошові доходи?

- Маю «голу» ставку в 2600 гривень без доплат: рішенням Кабміну, більше нам, головам місцевих державних адміністрацій, нічого не передбачено. Сподіваюся, таке принизливе ставлення до роботи місцевих голів, які відповідають за умови життя та роботи сотень тисяч киян, явище тимчасове…

- Який у Вас службовий автомобіль?

- «Фольксваген Пассат» 2006-го року випуску, котрим по черзі користуємося я і мої заступники.

- А яка у Вас власна машина?

- «Акура», що придбана вже не новою, тож і не за такі вже великі гроші. До речі, службовим і власним авто користуюся десь «50 на 50». І то лише за потреби, бо живу поруч із своєю районною адміністрацією – по бульвару Верховної Ради. І до 2002 року жив неподалік – по вулиці Жмаченка, тож я майже корінний дніпровчанин, і шлях до роботи в адміністрації й навпаки, на щастя, завжди був нетривалим і зручним.

- Вам подобається службовий кабінет?

- Кабінет у теперішньому стані я отримав від попередників, нічого не змінивши. Загалом, задоволений ним. Хіба що оновив би комп’ютер, бо цей уже відчутно застарів. Утім, у кабінеті я не засиджуюся, бо весь час мігрую районом. Та й є депутатом Київської міської ради, тож часто буваю на Хрещатику. На жаль, не задля задоволення від прогулянок ним, а як у  службовому відрядженні.

- Маючи таку жалюгідну зарплатню, на що витрачаєте гроші?

- Виключно на харчі та бензин для авто. Інше може придбати тільки дружина, яка, працюючи в банку, отримує в рази більше за мене.

- Які у Вас кар’єрні плани після роботи головою районної державної адміністрації?

- Звичайно, поганий той солдат, який не мріє стати генералом. Наступна ж після районної службова ланка – заступником голови міської державної адміністрації. Та конкуренції там я створювати поки не збираюся, бо все життя у Дніпровському районі, й хочу тут навести лад як у рідному домі. А вже в подальшому можливо все…

- Скільки ж Ви тут плануєте працювати?

- Гадаю, мінімум, 5 років, аби встигнути зробити щось суттєве.

- Чи не хочете Ви з прицілом хоча б на ці 5 років зробити ремонт фасаду будівлі районної адміністрації?

- Ні, бо це на сьогодні є марним витрачанням і так дефіцитних коштів. Хіба що не відмовлюся від якихось засобів із енергозбереження, що є для таких «совєтських» споруд дуже актуальним…

Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю