Київрада прийняла рішення щодо використання поліетиленових пакетів у точках продажу товарів
Киян закликають менше користуватися пластиковим посудом і поліетиленом. 17 травня Київська міська рада на VІ сесії VІІІ скликання прийняла рішення щодо використання поліетиленових пакетів у магазинах та точках продажу товарів. У документі зазначено, що, з метою захисту навколишнього середовища та збереження довкілля рекомендується суб’єктам господарювання сфери торгівлі і послуг пропонувати покупцям альтернативу використанню одноразових поліетиленових пакетів - біологічні полімерні чи паперові пакети, багаторазові торбини тощо.
Кожна людина користується поліетиленом та пластмасою щодня: це пакети із магазину, Упаковка наших продуктів, одяг, комп'ютери, мобільні телефони, канцелярські товари, навіть дитячі іграшки і тисячі інших предметів та речовин.В повсякденному житті ми навіть не замислюємось, як впливають ці пластмасові вироби на наше здоров'я, здоров'я наших дітей і стан довкілля. Деякі види пластмас несуть пряму загрозу нашому здоров'ю. Так, при виробництві полікарбонату, з якого виготовляється деякий посуд, використовується Бісфенол А, який, згідно досліджень західних вчених, викликає гормональні порушення, які можуть призвести до ожиріння, безпліддя, раннього статевого дозрівання, значно збільшує ймовірність розвитку онкологічних захворювань.
150 мільйонів тон - саме така кількість поліетилену щорічно викидається на поверхню нашої планети. На смітниках значна частина сміття – поліетилен, який розкладається 200 років, а зважаючи на кількість викидів, то людство зовсім не скоро побачить час, коли поліетилену не буде. Та проблема не лише у часі переробки поліетиленових пакетів та пластику, та у забрудненні грунту і водойм. На смітниках є швидший спосіб боротись із цією кількістю – підпалити його. Таким чином у повітря викидається тони хімічних речовин, які вчені вже назвали «шкідливішими за викиди ядерної бомби». І людина дихає цією отрутою, п’є воду, забруднену речовинами розпаду пластмас, вживає їжу, вирощену у цьому середовищі.
Багато країн зараз бачить наслідки впливу на оточуюче середовище такого бездумного використання небезпечного матеріалу та відмовляються від використання поліетилену. 33 країни світу повністю заборонили використання та обіг деяких поліетиленових пакетів. Ще 53 країни ввели часткову заборону або податок на пакети.
Італія стала першою країною Європи, що заборонила використання одноразових пластикових пакетів, які не розкладаються біологічно. У Китаї теж з’явились програми, згідно яких, забороняється взагалі виробляти поліетиленові пакети, замінюючи їх на товари багаторазового використання, або на такі, що легко переробляються, наприклад, на паперові пакети. Ірландія запровадила податок у розмірі 15 євроцентів за пакет у березні 2002 року. США поки не так радикально змінює свої політику щодо використання пакетів, але поступово впроваджується заміна пластикових пляшок скляними і т.д.
Утилізувати поліетилен дуже дорого, а закопувати його в землю чи спалювати – шкідливо, тому потрібно повністю відмовитись від використання поліетилену та замінити його предметами, які спричиняють меншу шкоду довкіллю.
Довідково.
Факти, які має знати кожен:
1. 1977 - рік появи пакетів у супермаркетах.
2. 160 000 пластикових пакетів використовуються в світі щосекунди.
3. 5 трильйонів пакетів виробляється на рік.
4. Пластик є штучно синтезованою сполукою, період розпаду якої триває до 1000 років.
5. Пластиковий пакет забруднює довколишнє середовище, коли починає розпадатися - мікрочастинки просочуються в ґрунт, несучи отруту для рослин.
6. У середньому одна сім’я використовує 15 пакетів за один похід до супермаркету.
7. Від 1% до 3% пакетів піддаються вторинній переробці по всьому світі.
8. Пластикові пакети - поширена причина загибелі морських тварин, котрі плутають їх із їжею.
9. Велика тихоокеанська сміттєва пляма – величезне скупчення сміття, в т.ч. і поліетиленових пакетів.
10. Пластик виробляється з невідновлюваних ресурсів, таких як нафтопродукти та природній газ, видобуток яких шкодить довкіллю.
Підготовлено відділом з питань інформаційної політики