Країни, що визнали Голодомор геноцидом

24 листопада в Україні відзначається День пам’яті жертв Голодомору – мільйонів загиблих у результаті штучного голоду селян радянської України, знищених сталінським режимом у 1932-1933 роках.

Голодомор був цілком свідомою політикою Сталіна стосовно українського селянства, актом примусу й залякування, відповіддю на непокору й опір українців політиці насильницької колективізації.

Згідно з Висновком судової науково-демографічної експертизи Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи Національної академії наук України від 30 листопада 2009 року, внаслідок учиненого геноциду в Україні загинуло 3 млн. 941 тис. осіб, з них: протягом лютого - грудня 1932 року – 205 тис. осіб, у 1933 році – 3 598 тис. осіб, у першій половині 1934 року – ще 138 тис. осіб.

Впродовж десятиліть тема Голодомору була табуйованою. Допоки існував комуністичний режим, навіть говорити про голод 1932-1933 років було суворо заборонено. Лише 28 листопада 2006 року Верховна Рада України ухвалила закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», згідно з яким Голодомор був визнаний геноцидом українського народу.

Відповідно до українського законодавства «публічне заперечення Голодомору 1932 –1933 років в Україні визнається наругою над пам’яттю мільйонів жертв Голодомору, приниженням гідності Українського народу і є протиправним».

Що таке геноцид? Це цілеспрямовані дії з метою знищення повністю або частково окремих груп населення чи цілих народів за національними, етнічними, расовими, корисними або релігійними мотивами. Термін було впроваджено в 1944 році. У ХХ столітті було декілька геноцидів. Одними з класичних прикладів геноциду є Голокост – знищення євреїв нацистським режимом під час Другої світової війни, геноцид вірмен у Туреччині (1915-1923), геноцид у Руанді (1994), геноцид у Сребрениці (1995).

Одним із фундаторів досліджень геноциду, а також співавторів його правового визначення був Рафал Лемкін, який вважав Голодомор класичним прикладом радянського геноциду, найдовшою та найширшою спробою русифікації та винищення української нації. Лемкін був не тільки одним із тих, хто розповідав світові правду про трагедію українського народу і злочини сталінського режиму, але й аналізував геноцид українців у контексті міжнародного права. Зокрема, у 1953 році в Нью-Йорку, під час 20-их роковин Великого Голоду, він виступив перед трьохтисячною аудиторією в Мангеттені зі зверненням «Радянський геноцид в Україні». В листопаді 2015 року ця стаття Лемкіна була внесена в Росії до Федерального списку екстремістської літератури.

Зі 195 країн світу актом геноциду Голодомор 1932-1933 років в Україні на міждержавному рівні, крім України, визнають 15 держав-членів ООН і держава Ватикан (02.04.2004).

Першою Голодомор визнала Естонія. 20 жовтня 1993 року Рійґікоґу (Парламент) Естонії виступив із відповідною Заявою, в якій засудив комуністичну політику геноциду, а також солідаризувався в пам’яті про важкі жертви геноциду 1932-1933 років.

Другою країною світу актом геноциду Голодомор визнала Австралія. Про це свідчать Резолюція Сенату від 28.10.1993, а також Резолюція Сенату від 31.10.2003.

Третя країна світу, що визнала Голодомор геноцидом українського народу, стала Канада. Свідчення тому – Резолюція Сенату від 20.06.2003, та Акт Палати громад від 28 травня 2008 року. Останній документ називається Актом Дня пам’яті Українського голоду та Геноциду («Голодомору»), а по всій Канаді, кожного року, в четверту суботу листопада відзначається «День пам’яті Українського голоду та Геноциду («Голодомору»)».

На Міждержавному рівні Голодомор визнано Балтійською асамблеєю (Заява від 24.11.2007).

Геноцидом українського народу Голодомор визнають Католицька церква, Українська греко-католицька церква, Константинопольська православна церква, Українська православна церква Київського патріархату, Українська автокефальна православна церква, а також Українська православна церква Московського патріархату.

На міждержавному рівні пам’ять жертв Голодомору без зазначення терміну «геноцид» вшановували:

в ООН – Спільна заява делегацій держав-членів ООН від 07.11.2003;

ЮНЕСКО – Резолюція Генеральної конференції, прийнята одноголосно від 01.11.2007; 

ОБСЄ – Спільна заява від 30.11.2007;

ПА ОБСЄ – Резолюція від 03.07.2008;

Європарламент - Резолюція Європарламенту від 23.10.2008;

ПАРЄ - Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) у пунктах 10-11 резолюції 1723 «Вшанування пам'яті жертв Великого Голоду (Голодомору) на території колишнього СРСР» від 28 квітня 2010 року визнала Голодомор «злочином Радянського режиму проти власного народу» та злочином проти людяності.

Світ розуміє, засуджує і солідаризується з українським народом.

За матеріалами: ukrinform.ua