Медичну реформу ухвалено. Які зміни чекають на українців?

Відбулася історична подія для України. Верховна Рада України ухвалила медичну реформу. Народні депутати ухвалили у другому читанні законопроект №6327, що декларує докорінні зміни у системі охорони здоров’я. У першому читанні парламентарі також проголосували за законопроект №6604, що забезпечує фінансування реалізації медичної реформи з державного бюджету.

Це означає, що з 2018 року в Україні починає працювати національна страхова система, яка буде покривати лікування кожного українця. Медична реформа розпочнеться зі змін фінансування первинної медичної допомоги – сімейних лікарів, педіатрів, терапевтів.

Нова модель фінансування для закладів спеціалізованої та високоспеціалізованої медичної допомоги запрацює з 2020 року. Проте у 2018-2019 року певні послуги будуть фінансуватися у рамках пілотних проектів.

Медична реформа передбачає зміну фінансування системи охорони здоров’я. Бюджетні кошти будуть спрямовуватись не на фінансування медичних закладів згідно кошторису, як зараз, а на оплату надання медичної послуги конкретній людині. 

«Гроші йтимуть за пацієнтом» – в поліклініку, в лікарню, до сімейного лікаря, куди прийшла людина за медичною допомогою. Незалежно від місця знаходження і форми власності медзакладу. Пацієнт самостійно вибиратиме лікаря чи медзаклад, до якого звернутись, держава – оплачуватиме його лікування. 

Буде створено Національну службу здоров’я (орган виконавчої влади зі спеціальним статусом), яка виконуватиме функції страховика і єдиного замовника з централізованої закупівлі медичних послуг, а також контролю за дотриманням умов договорів про медичне обслуговування населення. Між медзакладом та Національною службою здоров’я укладається рамковий договір, в якому щорічно встановлюється обсяг послуг, які планується надати пацієнтам. 

У 2017 році розмір медичної субвенції з держбюджету складає 55,5 млрд.грн., або 2,1% ВВП. Третина цих коштів фактично втрачається - через утримання непотрібних приміщень, неефективне використання, корупцію. Зараз замість того, аби оплачувати медичні послуги для людей, держава «спалює» ці гроші, утримуючи площі медзакладів, сплановані за нормативами 1970-х років. 

Впровадження реформи передбачає, що держава припинить виділяти гроші лікарням тільки за те, що вони існують. Кошти платників податків будуть надаватись за лікування людей, які до цих лікарень звертаються. В проекті бюджету-2018 уряд заклав рекордну суму на фінансування сфери охорони здоров’я - 113,9 млрд.грн. і проведення реформи дозволить використовувати бюджетні кошти максимально ефективно. 

Запроваджується програма медичних гарантій, буде визначено перелік медичних послуг, які на 100% оплачує держава. Перелік щороку визначатиметься Кабінетом Міністрів. Ці послуги та ліки громадяни дійсно отримають безкоштовно.

Гарантовано безкоштовною буде: 

• екстрена допомога (невідкладна допомога - термінові операції, в тому числі гострий серцевий напад, інсульт, апендицит, переломи); 
• первинна допомога (допомога лікарів первинної ланки – педіатрів, терапевтів, сімейних лікарів, що працюють в поліклініках, амбулаторіях, мають приватну практику);
• паліативна допомога (допомога пацієнтам, що мають смертельні захворювання, щоб полегшити їх страждання, перш за все надання адекватного знеболювання);
• медична допомога дітям до 16 років;
• медична допомога у зв’язку з вагітністю та пологами. 

Обсяг коштів на програму медичних гарантій буде закладатись в розмірі не менше 5% ВВП. 

До гарантованого пакету послуг не входять естетична медицина, ліки недоведеної ефективності. Також необхідно буде повністю оплачувати вартість звернень до лікарень без направлення лікаря, крім екстреної допомоги. 

Лікарі отримуватимуть гідну оплату, людина – якісні медичні послуги. Впровадження принципу «гроші ходять за пацієнтом» означає, що оплата роботи лікаря буде залежати від кількості пацієнтів та якості послуг, які він їм надає. Людина обирає лікаря, медичний заклад, до якого звернутись за допомогою. І саме до цього лікаря й медичного закладу прийдуть бюджетні гроші за надання медичної допомоги саме цій людині згідно встановленого тарифу.

За такої системи лікар буде зацікавлений якісно лікувати, оскільки до поганого спеціаліста ніхто не прийде. Хороший лікар матиме більше пацієнтів і відповідно більшу зарплату. Лікарі та лікарні конкуруватимуть за пацієнтів і будуть зацікавлені підвищувати якість своїх послуг. 

Реформа стартує з первинної ланки медичної допомоги. З наступного року за новою системою фінансування розпочнуть працювати лікарі первинної ланки – сімейні лікарі, терапевти, педіатри. Українцям потрібно буде обрати сімейного лікаря (терапевта, педіатра) і підписати з ним угоду на медичне обслуговування. Лікаря можна обрати незалежно від свого місця проживання, незалежно від того, де він працює – в поліклініці, приватній клініці чи має власну практику. 

Допомога, яку надає сімейний лікар, терапевт, педіатр, буде повністю оплачуватись державою. Для людини вона є безкоштовною. Ця допомога включає: консультації лікаря необмежену кількість разів, профілактичні огляди, базові аналізи, рецепти на доступні ліки, які можна отримати в аптеці безкоштовно або з незначною доплатою, направлення до лікарів-спеціалістів, видачу довідок та листів непрацездатності.

Народні депутати внесли певні правки до початкового варіанту законопроекту №6327. Основні з них — це відмова від співоплат та міжнародних протоколів. Однак медики можуть використовувати міжнародні клінічні настанови, згідно з наказом МОЗ №1422.

Співоплати є важливим фінансовим інструментом, що розширить доступ громадян до лікування, але вирішено запускати систему в класичному вигляді, як вона працює у Великій Британії і ряді інших країн, без співоплат. До цього питання Уряд повернеться ближче до 2020 року, адже співоплати планувалося запустити разом з новою моделлю фінансування амбулаторного та стаціонарного лікування.

Приписна кампанія до сімейних лікарів розпочнеться після того, як Президент України підпише Закон.

Інформацію підготовлено відділом з питань інформаційної політики за матеріалами: www.kmu.gov.ua