Мінрозвитку презентувало рейтинг міст за рівнем фізичної безбар’єрності

Міністерство розвитку громад та територій презентувало рейтинг міст-обласних центрів за рівнем фізичної безбар’єрності, який дозволяє оцінити, наскільки українські міста є доступними для маломобільних груп населення та як громади впроваджують принципи безбар’єрності.

Рейтинг був сформований спільно з ЛУН на основі аналізу відкритих даних та офіційної звітності органів місцевого самоврядування.

Він охопив такі ключові показники доступності міського середовища, як

• доступність інформації про об’єкти (кількість оцифрованих об’єктів на Мапі безбар’єрності на території міста, одиниць на 1000 населення)
• адаптація будівель і просторів (оцінка безбар’єрних об’єктів на території міста, у відсотках)
• розвиток безбар’єрних маршрутів (готовність маршруту, частка безбар’єрних об’єктів на маршруті, у відсотках)
• доступність громадського транспорту (частка безбар’єрного транспорту для маломобільних груп населення, у відсотках)
• фінансування заходів безбар’єрності з міського бюджету за 2020–2025 рр
• кількість проведених засідань місцевих рад безбар’єрності
• залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (кількість проведених засідань місцевих рад безбарʼєрності та кількість амбасадорів безбар’єрності у громаді)*

Щоб можна було порівняти різні показники безбар’єрності, для кожного з них розраховувався окремий індекс.

Загальний рейтинг міста – це сума індексів за всіма показниками. Чим більша підсумкова сума індексів, тим вищу позицію займає місто у рейтингу і, відповідно, тим кращим є загальний рівень фізичної безбар’єрності.

Лідером рейтингу став Львів із загальним індексом – 19,22. Місто продемонструвало високі результати одразу за кількома напрямами — безбарʼєрність будівель і просторів (індекс – 4,09), наявність безбар’єрних маршрутів (3,75), залученість людей з інвалідністю до прийняття рішень у громаді (3,38), доступність транспорту для маломобільних груп населення (2,06)

Друге місце посів  Харків із загальним індексом – 15,15. Крім того, Харків забезпечив найбільше фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (індекс - 7,79) і високу оцінку безбарʼєрності будівель і просторів (2,92).

До трійки лідерів також увійшла Вінниця з загальним індексом – 12,77 і високим індексом фінансування безбарʼєрності за останні пʼять років (3,56). 

«Безбар’єрність сьогодні – один із базових принципів формування нової якості життя в громадах. Йдеться про можливість кожної людини безперешкодно пересуватися містом, користуватися транспортом, отримувати базові послуги, бути повноцінною частиною суспільного життя. Наразі це питання стосується дуже широкого кола людей — ветеранів, людей старшого віку, батьків із дітьми, людей із тимчасовими травмами чи порушеннями мобільності. Тому сформований рейтинг міст — це більше, ніж їх порівняння між собою, він дає можливість краще зрозуміти поточний стан доступності у громаді та визначити пріоритети для подальших змін», — наголосив Олексій Кулеба, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій. 

При цьому за окремими показниками міста-лідери розташувались наступним чином:

Доступність інформації про безбар'єрність об'єктів

• Луцьк (індекс - 2,39)
• Житомир (2,24)
• Запоріжжя (1,96)

Безбар'єрність будівель і просторів

• Львів (4,09)
• Харків (2,92)
• Полтава (2,64)

Наявність безбар'єрних маршрутів

• Львів (3,75)
• Житомир (2,66)
• Луцьк (2,64)

Доступність транспорту 

• Кропивницький (2,78)
• Луцьк (2,17)
• Львів (2,06)

Фінансування безбарʼєрності

• Харків (7,79)
• Вінниця (3,56)
• Львів (2,74)

Кількість проведених засідань Місцевих рад безбар'єрності

• Чернівці (2,39)
• Житомир (2,2)
• Суми (2,02) і Львів (2,02)

Кількість амбасадорів

• Львів (3,38) і Полтава (3,38)
• Житомир (2,82) і Кропивницький (2,82)

Результати аналізу свідчать:

• Високі результати показали міста, які не обмежуються окремими рішеннями, а працюють комплексно: створюють безбар’єрні маршрути, оцифровують об’єкти, передбачають фінансування у місцевих бюджетах тощо.
• Транспорт залишається одним із найслабших напрямків. Навіть у містах із високими позиціями у рейтингу рівень доступного транспорту часто лишається недостатнім. Оновлення рухомого складу потребує значних ресурсів та довгострокового планування.
• Фінансування безбар’єрності суттєво відрізняється між громадами
  Частина міст інвестує у безбар’єрність системно та протягом кількох років, окремі громади або мають мінімальне фінансування, або не надали відповідних даних.
• Залучення людей з інвалідністю до ухвалення рішень впливає на якість змін. Міста, де активно працюють ради безбар’єрності та амбасадори доступності, демонструють більш послідовний та практичний підхід до розвитку міського середовища.
• Оцифрування об’єктів стає важливим інструментом розвитку безбар’єрності. Міста, які активно наповнюють Мапу безбар’єрності та працюють із даними, мають більше можливостей для планування змін і визначення пріоритетів розвитку доступного середовища.

Нагадуємо, що 1 червня стартує щорічний моніторинг безбар’єрності, цьогоріч до переліку об’єктів, які підлягають моніторингу та оцінці ступеня безбар’єрності, додано багатоквартирні житлові будівлі, готелі, ресторани, АЗС та інші об’єкти бізнесу, що надають послуги населенню. 

*У методології всі показники мають однакову вагу. Тобто транспорт, маршрути, доступність будівель, фінансування та інші критерії однаково впливають на загальний результат міста.