Наочна реалізація міської програми ремонту доріг
17 жовтня, опівдні, у рамках робочого об’їзду лівобережних районів столиці, до Ленінградської площі завітав Київський міський голова Віталій Кличко. Мета – наочно оцінити реалізацію міської програми ремонту доріг, що на терені Дніпровського району відкарбувалася комплексно реконструйованим полотном по вулиці Празька: від Ленінградської площі до перетину вулиці Хорольська, а це – добрих 2 кілометри. Комплексно реконструйованим – значить, проїжджої частини разом із тротуаром.
Керівника столиці зустрічали очільник Дніпровської районної державної адміністрації Ярослав Горбунов і місцевий депутат Київської міської ради Олександр Міщенко, котрі й наполягали на здійсненні цього проекту. Натомість, прибуття декотрих кандидатів у народні депутати було не до місця по суті: вони ж бо цій справі нічим не зарадили. Інша річ – Олександр Дрижко, начальник ШЕУ Дніпровського району, чий виробничий колектив якраз доводив справу з укладання нового полотна тротуару. Оновлювати ж було що, оскільки останній капітальний ремонт тутешньої дороги датований… 1962-м роком!
У коротенькій промові перед зніяковілими, було, від раптовості появи велетня-мера киянами (не у приклад попередніх років, натовпи «вдячних слухачів» тепер ніхто не «наганяє»), Віталій Кличко зазначив, що зроблене на Празькій – спільний результат зусиль нової команди столичних управлінців згідно міської програми ремонту доріг. Ці роботи вестимуться й надалі. Де брати кошти? Треба розширити джерела наповнення бюджету та рішуче викорінювати корупцію – тоді матимемо все, зазначив Віталій Кличко.
Своєю чергою, очільник Дніпровського району Ярослав Горбунов, також у якості депутата Київради та члена її фінансової комісії, повідомив, що вже вимальовуються можливості закласти подібні проекти і на наступний рік. А цій дорозі, на Празькій, в яку з міського бюджету вкладено 15 мільйонів гривень, побажав успішно витримати навантаження хоча б упродовж гарантійних 10-ти років.
Як водиться, первинна зніяковілість киян швидко змінилася настирним бажанням поділитися своїм наболілим, тому запитань і звернень до очільників міста та району було вдосталь. Практичні шляхи до вирішення декотрих були винайдені прямо на місці. Головне ж, що наполегливо доводив мер Києва, не сидіти, склавши руки, а самим виявляти ініціативу, метикувати та діяти – тільки так приходять результати.
Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю