Нові адреси Києва: на Воскресенці з’явилася вулиця Ігоря Юхновського
Нещодавно на мапі Києва з’явилася вулиця Ігоря Юхновського — академіка, Героя України, видатного фізика-теоретика та державного діяча, який пройшов шлях від фронтовика Другої світової до творця української незалежності й першого очільника Інституту національної пам’яті.
Впродовж останнього часу вже Київрада підтримала перейменування майже 300 вулиць, провулків, проспектів та площ, назви яких пов’язані з країною агресоркою та радянським союзом.
Серед них — і вулиця Сулеймана Стальського у Дніпровському районі столиці. Її історія розпочалася у першій половині XX століття, коли вона мала назву Друга Броварська, на честь міста Бровари. У 1955 році її перейменували на провулок Стальського, а вже у 1957-му вона стала вулицею Стальського, згодом уточненою як вулиця Сулеймана Стальського.
Нагадаємо, що Сулейман Стальський (1869–1937) — лезгинський поет-ашуг, народний поет Дагестанської АРСР, якого Максим Горький називав «Гомером XX століття». Його творчість була тісно пов’язана з радянською культурною політикою, проте він не мав жодного стосунку до Києва чи України.
У 2024 році кияни зверталися з петицією щодо перейменування цієї вулиці на честь Вахтанга Кікабідзе, однак ця ініціатива не набрала необхідної підтримки голосів.
Торік у застосунку «Київ Цифровий» відбулося громадське опитування, де 87% учасників підтримали ідею перейменування вулиці на честь українського фізика та колишнього першого віцепрем’єр-міністра України Ігоря Юхновського.
4 грудня 2025 року Київська міська рада ухвалила рішення перейменувати вулицю Сулеймана Стальського у Дніпровському районі на вулицю Ігоря Юхновського.
Ігор Рафаїлович Юхновський народився 1 вересня 1925 року в селищі Княгинине на Рівненщині, а дитинство та юність провів у Кременці на Тернопільщині. Його життя від самого початку було позначене випробуваннями: він пережив польську, радянську та німецьку окупації, бачив арешти й репресії, які залишили глибокий слід у його пам’яті.
У 1944 році майбутнього науковця мобілізували до армії, він пройшов фронтовими дорогами Другої світової війни, був поранений, але повернувся живим і переможцем.
Після війни він вступив на фізико-математичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, який закінчив з відзнакою у 1951 році.
Його захоплення фізикою переросло у справу життя: Ігор Юхновський став одним із провідних українських фізиків-теоретиків, автором сотень наукових праць, засновником і першим директором Інституту фізики конденсованих систем НАН України. Він створив Львівську школу статистичної фізики, а у 1978 році започаткував Львівську Малу академію наук, щоб підтримати молодих дослідників і зупинити відтік талантів до Москви та Ленінграда. До кінця життя він залишався наставником для МАНівців, підтримував їхні проєкти та досягнення.
Ігор Юхновський завжди наголошував на значенні мови та освіти. Йому належать слова:
«Державність української мови є основою української держави, а хто проти цього — є державним злочинцем» та «Мусимо намагатись розвинути нашу освіту, нашу інженерію. Освіта і наука — наш другий фронт». Він пережив владу різних держав — польську, радянську, німецьку — і говорив: «Мені найкраще живеться в Україні, у своїй державі».
На президентських виборах 1 грудня 1991 року Ігор Юхновський висувався кандидатом і посів п’яте місце, отримавши 554 719 голосів виборців (1,74%).
У червні 2006 року він став першим керівником Українського інституту національної пам’яті. Саме під його проводом тема Голодомору була винесена на загальнонаціональний рівень: парламент ухвалив закон «Про Голодомор 1932–1933 років в Україні», а в Києві з’явився Меморіал жертв Голодомору. Як фронтовик Другої світової війни, Юхновський активно закликав до примирення між колишніми червоноармійцями та вояками УПА.
У 2011 році видатний науковець наголосив, що «комунізм завдав Україні не меншої шкоди, аніж фашизм», і вважав заборону компартії одним із головних здобутків Революції гідності. Значним його внеском стала також реалізація проєкту з оприлюднення поіменних списків жертв Голодомору-геноциду по областях.
Після приходу до влади Віктора Януковича Юхновський долучився до створення ініціативи «Першого грудня», проте поступово відійшов від активної політичної діяльності. Останні роки життя він присвятив інтелектуальній праці: займався фізикою, зокрема дослідженням процесу зародження краплі води, а також працював над пропозиціями щодо оновлення Конституції України.