Обережно дирофіляріоз!

Дирофіляріоз – це паразитарне захворювання, яке викликається гельмінтами – дирофіляріями.  Цим захворюванням хворіють домашні тварини, хижаки, а також людина.

 Дирофілярії мають ниткоподібну форму і досягають довжини 25-30 сантиметрів, живородні і дуже плідні. За добу вони виділяють в кров близько 5000 личинок мікроскопічних розмірів (мікрофілярій). Переносниками личинок від хворої тварини до людини чи іншої тварини є кровосисні комахи, зокрема, комарі.
 Захворювання частіше реєструється в теплий сезон року. Хижаки заражуються збудниками дирофіляріозу при нападі комарів, котрі заражені цим паразитом. Найчастіше заражаються собаки (чистокровні, породисті, з короткою і гладкою шерстю), а також коти і лисиці. 

Зараження собак та інших хижаків здійснюється в процесі харчування комарів кров’ю, під час якого інвазовані личинки проникають з хоботка комара в кров господаря, де протягом 5-6 місяців проходять повний цикл їх розвитку. Від заражених тварин комарі переносять цього паразита до людини. Зараження дирофіляріозом від людини до людини не відбувається.
 Клінічні ознаки дирофіляріозу залежать від тривалості зараження. В теплий період року в собак він проявляється дерматитами (почервоніння шкіри, свербіння, випадіння шерсті, виразки). В хворих тварин спостерігається схуднення, загальна слабість, швидка втомлюваність, сухий кашель, задуха, хрипи в легенях, ціаноз шкіри, а потім може виникати порушення роботи серця і легенів, нирок та нервової системи. В зимовий період ці ознаки можуть зникати.

Дирофіляріоз в Україні, як і в інших країнах, залишається актуальною проблемою, обумовленою зростанням захворюваності як серед тварин, так і серед людей.

Місцем специфічної локалізації в організмі людини статевозрілих форм є підшкірна клітковина і передній відтінок ока, а також можливе паратизування в легенях. Специфічною ознакою дирофіляріозу є відчуття повзання живого «черв’яка» всередині ущільнення, пухлини або підшкірного вузла.
 В ранній стадії захворювання з’являється не болючий вузлуватий утвір під шкірою, спочатку без ознак запалення, розміри якого протягом 90 днів досягають 3 сантиметрів в діаметрі. Переважно він виявляється підшкірно біля ока, в кон’юнктиві, на руках, у верхній частині тулуба. Пізніше з’являється біль, почервоніння, локальні набряки, абсцес. При локалізації процесу в легенях до 60% випадків процес протікає безсимптомно, з утворенням так званих «холодних ушкоджень», які виявляються випадково при рентгенобстеженнях. В решти хворих хвороба супроводжується кашлем, пониженою температурою тіла, дискомфортом за грудиною, а з боку крові – еозинофілією. 

Лікування – специфічна терапія та хірургічне втручання з метою видалення особини паразиту.
 Безперечно, що попередити захворювання набагато легше, ніж лікувати. Якщо переносниками цього захворювання є різного роду комарі та інші кровосисні комахи, то особиста профілактика цього захворювання (як і інших трансмісивних захворювань) полягає в захисті від укусів комах, а комплексні заходи скеровуються на проведення профілактичної дезінсекції. Необхідно використовувати запобіжні заходи від нападу членистоногих: репелентів, сіток, осушення місць можливого виплоду комарів, покращення санітарно-побутових умов життя населення, лікування (дегельмінтизація) хворих собак та котів.

Підготовлено у відділі з питань інформаційної політики за інформацією управління охорони здоров’я Дніпровського району.