Обговорили підсумки двомісячника з благоустрою, виконання соціальних програм, спортивні справи
Про підсумки проведення весняного двомісячника з благоустрою, озеленення та поліпшення санітарного стану нашого району, виконання міської комплексної цільової програми «Київ-спортивний», організацію роботи з прийому заяв та документів для надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян, визначених у міській цільовій програмі «Турбота. Назустріч киянам» для сплати членських внесків до благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва» йшлося на колегії Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації під головуванням очільника районної влади Анатолія Долинного.
Доповідаючи про підсумки весняного двомісячника начальник відділу контролю за благоустроєм Вадим Бейлик поінформував про те, що в Дніпровському районі було проведено 3 суботники (29 березня, 5 та 12 квітня), в яких взяли участь більше 69832 дніпровчан (працівники райдержадміністрації, підприємств, організацій, установ усіх форм власності та відомчого підпорядкування, учні шкіл, студентська молодь та громадські активісти). На заходи з благоустрою витрачено 54176,6 тис. грн (бюджетних коштів – 2866,5 тис. грн та позабюджетних – 51310,1 тис. грн). Загалом протягом двомісячника в районі ліквідовано 3 звалища сміття, вивезено більше 8000 куб. м твердих побутових відходів. За словами Вадима Бейлика постійно триває демонтаж малих архітектурних форм, встановлених з порушенням чинного законодавства. З початку року демонтовано 47 об’єктів.
Довідково:
За інформацією від комунального підприємством по утриманню житлового господарства під час весняного двомісячника було відновлено освітлення в 814 під’їздах; відремонтовано ганки та піддашки на 217 вхідних групах житлових будинків; очищено від омели 1038 дерев; знято 724 сухостійних дерев; кроновано 914 дерев; відремонтовано 172 дитячих та 16 спортивних майданчиків (заміна, ремонт і фарбування ігрових елементів, завезення піску); очищено від сміття та мулу 1524 зливоприймальних колодязів; відремонтовано оголовки та накрито решітками 71 зливоприймач; відновлено 37,4 га газонів з посівом насіння газонних трав та завезенням рослинного ґрунту; влаштовано 73 лави для відпочинку дніпровчан.
Як повідомили в ШЕУ, у період проведення весняного двомісячника проведено поточний (дрібний) ремонт асфальтобетонних покриттів доріг району на площі 5100 кв. м (план 4100 кв. м). Виконано ямковий ремонт асфальтобетонного покриття на 23 вулицях району; відремонтовано 5800 кв. м тротуарів (план 410 кв. м); 3200 кв. м асфальтобетонного покриття внутрішньо-квартальних проїздів; вивезено більше 8 тонн сміття.
Зеленбудівці повідомили про те, що за період двомісячника очищено від опалого листя територію в 21,7 га та вивезено більше 70 куб. м листя. Також очищено від піскозмету 133,7 погонних метрів розподільників, проведено відновлення газонів на площі 31,2 га, влаштовано 900 погонних метрів парканчиків для попередження заїзду автотранспорту на зелену зону. Проведено посадку дерев на вуличних розподілювачах по вул. Малишка, Серафимовича, Райдужній, у парках «Перемога», «Аврора», ДВРЗ та «Гідропарку». У парках, скверах району зрізано 724 сухих дерев та 914 очищено від омели. Виконано роботи з ремонту поливного водопроводу.
Щодо контролю відновлення благоустрою після аварійних робіт, то він проводиться по кожному розриттю з фотофіксацією виконаних відновлювальних робіт. За самовільне (без ордеру) виконання розриттів фахівцями відділу контролю за благоустроєм(протягом двомісячника) на порушників було складено 11 адміністративних протоколів. Загалом за цей період у районі відновлено благоустрій після 42 розриттів на інженерних мережах.
Про виконання міської комплексної цільової програми «Київ-спортивний» доповіла начальник відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Аліна Загородня. За її інформацією до фізкультурно-оздоровчих заходів залучалися більше 47 тис. дніпровчан (представників загальноосвітніх та вищих навчальних закладів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл та спортивних клубів за місцем проживання). Разом із тим, як підкреслила доповідачка, кількість дніпровчан, що віднесені за станом здоров'я до спеціальної медичної групи, із року в рік збільшується, що є однією з причин зменшення кількості вихованців дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Вона зазначила, що недостатньо уваги до фізичного виховання працюючих приділяється керівниками підприємств. Скажімо кількість інструкторів-методистів там зменшилась на 45 відсотків. У Дніпровському районі такі фахівці є лише на п'яти підприємствах та установах (КП «Київметробуд», ДВРЗ, Дніпровське РУ ГУ МВС, КП Київводоканал, ВАТ Хімволокно), у той час, коли за економічними показниками, мають змогу ввести до своїх штатів посаду інструктора з фізичної культури принаймні на 20-ти підприємствах.
Аліна Загородня наголосила на тому, що у підпорядкуванні відділу у справах сім’ї, молоді та спорту райдержадміністрації немає жодної спортивної споруди. Відтак вона та її підлеглі не в змозі задовольнити бажання дорослих дніпровчан (особливо в осінньо-зимовий період) у заняттях із волейболу, баскетболу, настільного тенісу тощо. Із цієї причини проблемним є й проведення відповідних спортивних змагань. За незначним винятком, не мають власної спортивної бази й районні дитячо-юнацькі спортивні школи, що не кращим чином впливає на проведення навчально-тренувального процесу з їх вихованцями.
Також Аліна Загородня поінформувала про те, що в Дніпровському районі передбачалося побудувати та реконструювати 55 дитячих та 25 спортивних майданчиків, реконструювати 9 спортивних майданчиків. Однак, на даний час жоден об’єкт не збудовано та не оновлено. Подібна ситуація і з облаштуванням велосипедних доріжок та екстрімпарків. Разом із тим, за її словами, Дніпровською райдержадміністрацією щорічно надаються пропозиції з переліком об’єктів для підготовки розпорядження КМДА про затвердження адресного переліку виконання робіт з облаштування та реконструкції ігрових та спортивних майданчиків у столиці. Проте втіленню цих пропозицій заважають фінансово-економічні проблеми.
Довідково:
У Дніпровському районі нині є 603 спортивні споруди та об’єкти: 7 басейнів (з них 3 відкриті - в Гідропарку, 4 криті (1 тимчасово не працює); 3 стадіони («Дніпровець», ВПТУ №25 – діючі, «Русанівець» потребує капремонту); 31 майданчик з тренажерним обладнанням; 9 тенісних кортів; 15 футбольних полів; 289 інших майданчиків (з них 17 із синтетичним покриттям); 72 закритих спортивних зали; 148 приміщень для фізкультурно-оздоровчих занять (з них 66 з тренажерним обладнанням); 3 веслувально-спортивних бази; 2 споруди зі штучним льодом; 23 стрілецьких тири. За останні три роки в районі введені в дію (новозбудовані або реконструйовані) сучасні спортивні об'єкти, зокрема: крита спортивна споруда зі штучним льодом (вул. Шалетт, 6), легкоатлетичний манеж (просп. Тичини, 18, реконструкція триває), сучасний спортивний майданчик зі штучним покриттям розмірами 22м×42м (Харківське шосе, 2), «Місто спорту» та три відкриті басейни в Гідропарку, мережа спортивних клубів Sportlend, Freestyle, Fitneslifе та інші. Проте слід зазначити, що всі вони, за винятком майданчика на Харківському шосе, не підпорядковані районним установам або організаціям.
Також, в комунальній власності Дніпровського району є 13 клубів за місцем проживання, які не відносяться до спортивних споруд але здійснюють роботу з фізичного виховання за місцем проживання. Ці клуби здебільшого розміщені в орендованих напівпідвальних приміщеннях, створені ще за радянських часів, а відтак потребують проведення ремонтних робіт та заміну обладнання. Усього в районі в усіх організаціях різних форм власності та підпорядкування працюють 582 спеціалістів із фізичної культури та спорту.
Можливо, буде втілений у життя проект будівництва Центру олімпійської підготовки з водних видів спорту – водноспортивного стадіону на Трухановому острові (акваторія Матвіївської затоки). Цей інвестиційний проект, на зразок проекту «Місто спорту» у Гідропарку, підготовлено за ініціативи Громадської організації «Воднолижний клуб «Київ» (федерація України з вейкбордінгу та воднолижного спорту) та передбачає встановлення тимчасових спортивних та допоміжних споруд з облаштуванням воднолижного стадіону з відповідною інфраструктурою на Трухановому острові для проведення змагань та навчально-тренувального процесу з водних видів спорту, а також для сприяння в активізації роботи дитячо-юнацьких спортивних шкіл міста Києва. За інформацією від балансоутримувачів району 115 спортивних споруд потребують ремонту, а 41 реконструкції.
Начальник управління праці та соціального захисту населення Олександр Гуцол доповів на колегії про організацію роботи з прийому заяв і документів для надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян, визначеним у міській цільовій програмі «Турбота. Назустріч киянам» для сплати членських внесків до благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва». Він нагадав про те, що за спільною ініціативою КМДА та благодійної організації «Муніципальна лікарняна каса міста Києва», в рамках міської цільової програмі «Турбота. Назустріч киянам» (на 2011 – 2015 роки), Київрадою в жовтні минулого року було прийнято рішення щодо надання матеріальної допомоги окремим категоріям громадян, визначених у цій програмі, для сплати членських внесків до муніципальної лікарняної каси столиці задля безкоштовного забезпечення ліками пільгових категорій громадян у випадках перебування їх в стаціонарних медичних установах. Така ініціатива вперше впроваджувалась у Києві.
Пілотний проект (або перший етап) передбачав, що такою пільгою на безкоштовне медикаментозне забезпечення спочатку користуватимуться: воїни-інтернаціоналісти, які брали участь в бойових діях у Афганістані; постраждалі внаслідок аварії на ЧАЕС; вагітні жінки. Зокрема, планувалось, що вагітні жінки забезпечуватимуться повним безкоштовним набором медикаментів і виробів медичного призначення, що використовуються під час фізіологічних пологів, а інші пільговики – безкоштовними ліками на випадок перебування на стаціонарному лікуванні. Придбання лікарських засобів повинна була проводити муніципальна лікарняна каса Києва.
Довідково:
Муніципальна лікарняна каса (МЛК) Києва– членська громадська неприбуткова організація, що створена на підставі єдності інтересів громадян з метою поліпшення умов медичного обслуговування її членів, захисту їх законних прав на охорону здоров’я. Фонд МЛК формується за рахунок членських внесків і витрачається здебільшого на закупівлю ліків та лікарських засобів для членів каси, які перебувають на стаціонарному лікуванні. Тобто, сам проект МЛК є своєрідним прототипом страхової медицини. Рішення Київради передбачало прийняття о членів каси вищезазначених категорій громадян за їх особистими заявами, а проведення сплати членських внесків до МЛК мало проводитись за рахунок коштів, передбачених міською цільовою програмою «Турбота. Назустріч киянам» на 2011-2015 роки» .
Пільговики повинні були звертатись до дільничного терапевта, сімейного лікаря або в районне управління праці та соціального захисту населення та заповнити відповідні заяви на ім’я начальника управління праці та соціального захисту населення щодо надання матеріальної допомоги для сплати членських внесків до МЛК та до голови її правління. До заяви про надання матеріальної допомоги додається визначений пакет документів, який (через управління праці та соціального захисту населення) передається до Київського міського центру з нарахування та здійснення соціальних виплат для безпосереднього перерахування внесків до МЛК.
Прийом заяв для надання та перерахування матеріальної допомоги від вагітних жінок та відповідний комплект документів приймають жіночі консультації в поліклініках за місцем реєстрації. У разі стаціонарного лікування пільговики попереджають лікарів про те, що вони є учасниками соціального проекту «Муніципальна лікарняна каса» та пред’являють членський квиток, який видається МЛК.
Безкоштовне медикаментозне забезпечення породіль (відповідно до проекту МЛК) має відбуватися одноразово перед пологами в родопомічних закладах. Вагітній жінці залишалось лише попередити співробітників пологового будинку, куди вона поступила, про те, що вона є учасником соціального проекту «Муніципальної лікарняної каси» і має отримати одноразову безкоштовну допомогу породіллям.
Матеріальна допомога особам, які мають статус учасника бойових дій в Афганістані, а також громадянам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, передбачалась надаватися щомісячно в розмірі 17 грн (з першого числа місяця звернення до кінця календарного року). Вагітним жінкам передбачалась разова виплата в розмірі 410 гривень.
Муніципальна лікарняна каса, наголосив начальник управління праці та соціального захисту населення Олександр Гуцол, є важливим соціальним інструментом забезпечення дніпровчан якісним та доступним лікуванням. Із метою популяризації цього проекту фахівцями управління праці та соціального захисту населення торі були ініційовані та проведені три громадські слухання стосовно його впровадження. У цих слуханнях взяли участь фахівці управління охорони здоров’я, представники керівництва МЛК, голови та активісти громадських організацій району. Доповідач повідомив про те, що з листопада 2013 року по квітень 2014 року в управлінні праці та соціального захисту населення прийнято 2655 заяв, які підготовлені та передані до Київського міського центру з нарахування та здійснення соціальних виплат. Нині ж фінансування заходів, передбачених програмою «Турбота. Назустріч киянам» на 2011 – 2015 роки» з відомих причин не відбувається, сплата внесків (з початку поточного року) не здійснюється. Тимчасово призупинено й прийом документів від пільгових категорій громадян. Олександр Гуцол поінформував і про те, що з початку року взагалі не фінансуються витрати з надання матеріальних допомог громадянам, які потрапили в скрутне матеріальне становище, не фінансуються витрати на поховання. На даний час прийнято 371 заяву щодо надання одноразової матеріальної допомоги, які розглянуті комісією з розгляду питань надання одноразової матеріальної допомоги малозахищеним верствам населення району, що опинились у складних життєвих обставинах, 132 заяви на надання матеріальної допомоги на поховання. Прийняті рішення на виплату допомог на суму більше 250 тисяч гривень.
Олександр Гуцол пояснив, що кошти в бюджеті столиці на 2014 рік на вищеозначені виплати передбачені, але поки що немає відповідного рішення Київради щодо спрямування коштів на фінансування програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2011 – 2015 роки», про що своєчасно було поінформовано керівництво департаменту соціальної політики КМДА та запропоновано ініціювати прискорення розгляду та прийняття відповідного рішення депутатами Київради.
Також на колегії про роботу зі зверненнями громадян поінформувала начальник профільного відділу Олена Ревуцька. У обговоренні питань порядку денного взяли участь начальники управлінь: освіти Наталія Іваніна, охорони здоров’я Даніель Карабаєв тощо.
Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.