Охорона здоров’я: що очікувати від 9-ї «хвилі» реформування?
Питання щодо можливого перепідпорядкування закладів охорони здоров’я Дніпровського району м. Києва Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) обговорювалося під час виїзного засідання Громадської ради при Дніпровській районній в місті Києві державній адміністрації. Громадські активісти на чолі зі своїм головою Анатолієм Павленком завітали до медиків району, аби з’ясувати всі плюси й мінуси такої централізації. Пояснення давали начальник районного управління охорони здоров’я Даніель Карабаєв, голова Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Лариса Канаровська, працівники управління охорони здоров’я та лікувально-профілактичних закладів району.
За словами голови Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я Лариси Канаровської – це вже 8 спроба реорганізації міської (та, зокрема, районної) медичної системи. За словами Лариси В’ячеславівни це не дає кардинального покращення стану справ. Залишаються постійні «хвороби»: відсутнє системне фінансування галузі, не зменшується кадрова криза (у столиці не вистачає 5 тис. лікарів та 10 тис. медсестер), катастрофічно старіє медперсонал (у Дніпровському районі навіть працюють двоє жінок-лікарів віком у 92 роки кожна). Разом із тим, за словами профспілкового лідера, Дніпровська районна медична структура – одна з найкращих в місті і навіть за нинішніх несприятливих умов лікарі й санітарки працюють успішно.
А от 9 «хвиля» реформування, як зауважили у своїх виступах медики, явно не на часі. Не лише тому, що в країні вкрай складна фінансово-економічна ситуація. А ще й тому, що Дніпровський район став першим, у якому в 2011 році стартував пілотний проект із реформування системи охорони здоров'я. Як наголошували медики, з того часу (в рамках медичної реформи) відбулися разючі зміни в роботі первинної й екстреної медицини, упровадження медичного страхування, відкриття амбулаторій загалної практики - сімейної медицини. У Дніпровському районі створено 24 такі амбулаторії – в 5 – 15-хвилинної досяжності від мешканців мікрорайонів.
У 2014 році, як розповів керівник медичного управління Даніель Карабаєв, на засіданні Кабінету Міністрів відбулося заслуховування саме за підсумками виконання цього пілотного проекту. Урядовцям було надано вичерпну документально інформацію щодо всіх етапів, новацій , які запроваджено. «Наш досвід був визнаний кращим», – розповів Даніель Таїрович. Більше того, за його словами, вдалося вберегти від реорганізації районний Дитячий діагностично-консультативний центр (тепер такі заклади функціонують лише в Дніпровському й Дарницькому районах). Також проводилися навчання й підготовка медичних сестер, укладалися нові контракти. Відбулася реорганізація структур невідкладної медичної допомоги – їх розмістили рівномірно по всій території району, а також відпрацювали всі необхідні протоколи меддопомоги. Чи не найголовніше – вже майже 2,5 роки заклади охорони здоров’я працюють як комунальні некомерційні підприємства. Був затверджений перелік платних послуг і тарифи на них. А 3 місяці тому був започаткований електронний запис пацієнтів на прийом до лікарів – аби не проводили по «півдоби» люди в коридорах поліклінік в очікуванні черги до лікаря тощо.
У своїх виступах медики Ірина Седченко, Ніна Іванченко, Елеонора Коляда суттєво доповнили розповідь про діяльність та досягнення системи охорони здоров’я Дніпровського району під час реформування. Але ж, воно, згідно рішенням уряду, продовжено до 2020 року. І всі напрацювання районних медиків під час проведення пілотного проекту, зокрема й нормативні (що були давно передані до профільного департаменту, а також мали вже дійти й до Міністерства охорони здоров’я) стануть лише в нагоді.
Розповіли медпрацівники й про ризики в разі, які можуть виникнути у разі прийняття рішення про перепідпорядкування закладів охорони здоров’я Дніпровського району м. Києва Департаменту охорони здоров’я виконавчого КМДА. За їхніми словами, насамперед, не зрозуміла мета запропонованих змін та не наведені прогнози щодо очікуваних результатів. А члени громадської ради Сергій Комаренко, Олег Базік, Михайло Кругляк висловили побоювання, що в разі такої централізації місцева громада може бути усунена від вирішення питань в галузі охорони здоров’я на території району.
На засіданні йшлося й про те, що може суттєво погіршитися існуюча взаємодія між закладами первинної ланки та консультативно-діагностичними центрами, а відповідно – помітно знизиться якість надання медичної допомоги населенню тощо.
Члени громадської ради (учасники виїзного засідання) прийняли рішення звернутися до вищого керівництва держави, законодавців, урядовців сприяти в створенні експертно-громадської комісії (із залученням фахівців у сфері охорони здоров’я, представників пацієнтських та інших громадських організацій і спілок) з метою визначити доцільність проведення такого перепідпорядкування.
Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.