Ознаки жорстокого поводження з дитиною
Насильство завдає дитині тяжких травм, які мають згубні наслідки для її подальшого фізичного та психічного здоров'я.
Для суспільства це небезпечно тим, що діти, які були жертвами або свідками насильства в сім'ї, переносять цей негативний досвід на власне життя.
Така сім'я виховує для суспільства потенційного агресора чи жертву - людину, яка вважає за норму, що інших можна принижувати, а „за необхідності" й побити чи вбити.
За низкою різних даних, жорстокість щодо дітей корелює з такими характеристиками батьків, як їх молодий вік, патологія особистості, психічний розлад, низький соціальний статус (прошарок, клас), соціальна ізоляція, дисгармонія у подружніх стосунках, розлучення, кримінальне минуле. У багатьох батьків в анамнезі є інформація, що вони й самі в дитинстві зазнавали жорстокого поводження або депривації.
Діти найбільшою мірою ризикують стати об'єктами зловживань при наявності таких чинників, як передчасне народження, раннє відділення від матері, необхідність у особливому догляді під час неонатального періоду, вроджені вади розвитку, хронічне захворювання, складний характер.
Діти, які постраждали від жорстокості та зневаги, мають низку специфічних психологічних рис, головною особливістю яких є амбівалентність (різнополюсність) - як реакція на суперечливі вимоги батьків.
Підлітки, які зазнали зловживань, поєднують у собі імпульсивність та терпимість, підозрілість із ірраціональною вірою у можливість покращення внутрішньосімейної ситуації. Вони відзначаються низькою самооцінкою, є емоційно залежними, відчувають самотність, ізольованість, страх перед майбутнім, впевненість у відсутності перспектив, провину за інциденти насильства.
Діти, що живуть в умовах сімейного насильства, демонструють схильність до депресій, високий рівень імовірності стресу, виразні істеричні та/або депресивні симптоми. Вони часто пропускають шкільні заняття (у тому числі через нездужання).
Такі діти та підлітки відзначаються високим рівнем ризику алкоголізації та наркотизації, зухвалою сексуальною поведінкою, патологічною схильністю до мандрів, бродяжництва.
Найбільш типовими наслідками насильства в сім'ї стають такі поведінкові прояви у дітей (і саме на них найчастіше скаржаться вчителі та батьки): бійки, конфлікти з оточуючими, низька шкільна успішність, пропуски уроків без поважних причин, незвичайна замкнутість.
До емоційних проблем таких дітей можна віднести підвищену агресивність, переважно погіршений настрій, високу тривожність та наявність страхів, нестійкість почуттєвої сфери, легке коливання емоцій та їх надмірна сила, часто неадекватна реакції (лють або істеричні ридання у відповідь на незначні зовнішні подразники).
Ознаками скоєного над дитиною насильства та неналежного догляду можуть бути також: недостатня вага дитини, анемія, слабкий імунітет, тік, смоктання пальців, гризіння нігтів, розгойдування та нав'язливі рухи; одяг, що не відповідає погодним умовам та віку дитини; часті звертання до медичних закладів, зростаюча кількість ушкоджень; невідповідність отриманих ушкоджень поясненням, що їх дає дитина або батьки чи піклувальники.
Також підозру щодо фізичного насильства повинні викликати типовість травм та наявність відомостей про подібні пошкодження у минулому, непереконливі пояснення щодо обставин, за яких було отримано травму, зволікання часу при звертанні по медичну допомогу та невідповідна реакція батьків.
Іншими наслідками насильства щодо дітей різного віку є:
- для дітей у віці до 6 місяців - низька рухова активність, байдужість до оточуючого світу, відсутність реакції або слабка реакція на зовнішні стимули, відсутність посмішки (або посмішка з'являється дуже рідко);
- для дітей у віці від 6 місяців до півтора року - страх перед батьками, страх фізичного контакту із дорослою людиною (наприклад, коли хтось намагається взяти дитину на руки), постійна настороженість без причини, плаксивість, замкнутість, постійний сум;
- для дітей 1,5-3 років - страхи, змішані почуття, порушення сну, втрата апетиту, агресія, страх перед чужими людьми, дорослими, схильність до сексуальних ігор, крайнощі у поведінці (від надмірної агресивності до пасивності);
- для дітей дошкільного віку (3-6 років) - пасивна реакція на біль, примирення із ситуацією; тривожність, боязливість, змішані почуття, відчуття провини, сорому, відрази, безпорадності, болісна реакція на критику; брехливість, схильність до злодійства і підпалювання, жорстокість до тварин. Крім того, спостерігаються особливості поведінки, притаманні молодшому віку (енурез, смоктання пальців, гризіння нігтів, утруднене мовлення тощо); негативізм, відчуження та агресія поєднані із надмірною поступливістю та улесливістю. Слід також зазначити наявність сексуальних ігор та хворобливої мастурбації;
- для дітей молодшого шкільного віку - амбівалентні почуття стосовно дорослих, проблеми у визначенні сімейних ролей, страх, почуття сорому, відрази, зіпсованості, недовіри до світу; в поведінці відзначаються відчуження від людей, порушення сну, апетиту, агресивне поводження, відчуття „брудного тіла", мовчазність або несподівана балакучість, сексуальні дії з іншими дітьми;
- для дітей 9-13 років - те ж, що і для дітей молодшого шкільного віку, а також депресія, суб'єктивне відчуття втрати емоцій, самотність, відсутність друзів, страх перед власним домом, небажання повертатися туди після школи. У поведінці виявляється ізоляція, маніпулювання іншими дітьми (в тому числі з метою отримання сексуального задоволення),суперечливе поводження а також неадекватні харчові уподобання (недоїдки, листя, крейда, равлики, таргани, інші комахи тощо);
- для підлітків 13-18 років -- відраза, сором, провина, недовіра, амбівалентні почуття до дорослих, сексуальні порушення, несформованість соціальних ролей і своєї ролі в родині, почуття власної непотрібності. У поведінковій сфері відзначаються спроби суїциду, реалізоване чи нереалізоване бажання залишити власну домівку, агресивне поводження, уникнення тілесної та емоційної інтимності, непослідовність і суперечливість поводження.
Можливі наочні ознаки у дітей, що зазнають насильства, жорстокого поводження
(за О.Кочемировською, А.Ходоренко; модифікація Ю.Онишка, Л.Смислової, І.Дубініної)
|
Тип насильства |
Ознаки |
|
Фізичне |
- зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини, садна; - синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з'являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо); - рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів; - ретинальні крововиливи (у сітківку), відшарування сітківки і переломи орбіти; - забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини): - рани і синці у різних фазах загоєння та/або у різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно) або незрозумілого походження; - сліди від укусів людиною; - незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом). |
|
Сексуальне |
-знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку; - висипи та/або кровотечі в області паху, геніталій - захворювання, що передаються статевим шляхом; - ознаки вагінального або анального проникнення стороннього предмета: - дитяча або підліткова проституція; - вагітність; - вчинення сексуальних злочинів; - сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих; - нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка; - уникнення контактів із ровесниками; - відсутність догляду за собою; - синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем; - боязнь чоловіків; - боязнь, конкретних людей: - запобіжні заходи, щоб важче було знімати одяг; - синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях; - людські укуси |
|
Психологічне |
- замкнутість; -страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка; - неврівноважена поведінка; -агресивність, напади люті, схилність до руйнації, нищення та насильства; - уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань, відомих дітям відповідного віку (наприклад, невміння читати, писати та рахувати); - надто висока зрілість та відповідальність порівняно із дітьми свого віку («маленький дорослий»); - уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми; - занижена самооцінка; -тривожність, - почуття провини; - швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги; - демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому; - схильність до «мандрів», бродяжництва; - страх перед фізичним контактом; - депресивні розлади; - спроби самогубства або самоуошкодження; - вживання алкоголю, наркотиків, токсичних речовин; - наявність стресопохідних розладів психіки, психосоматичних хвороб; - насильство по відношенню до слабших: тварин чи інших живих істот. |
|
Економічне насильство – занедбання дитини |
-дитина постійно голодує через нестачу їжі; -дитина надмірно набирає вагу через неправильне харчування; -дитина завжди запізнюється до школи; -дитина завжди пропускає школу; -дитина носить брудний одяг; -дитина одягнена не за погодою, не по сезону; -дитина виглядає втомленою і хворою; -дитина виглядає занедбаною; -у дитини неліковані зуби; -нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря); -за дитиною не стежать і вона залишена напризволяще; -дитину наражають на небезпеку; -дитини уникають інші діти; -у дитини немає іграшок, книжок, розваг, тощо; -удома холодно, безлад і антисанітарія; -у дитини немає постільної білизни або постільна білизна порвана та брудна; -нігті у дитини нестрижені і брудні; -у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни; -є інформація про трудову діяльність дитини (особливо молодшого віку); -дитина жебракує, втікає з дому. |
У випадку, коли медичний працівник, педагог чи інша особа, що помітила ознаки жорстокого поводження із дитиною, має звернутися до Дніпровського районного центру соціального сім’ї, дітей та молоді (ДРЦССДМ), тел. 512–01–71; 512-23–48; 510–55–93; (бульвар Перова, 56), чи у Київський міський центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (вул. О. Довженка, 2, м. Київ-57, 03057 (ст. метро "Шулявська"), тел. (044) 458-27-67, (044) 456-49-83. Е-пошта: [email protected]. Сайт: www.ssm.kiev.ua, та надати інформацію з метою захисту життя та здоров’я дитини, що перебуває у складній життєвій ситуації.
За інформацією Управління охорони здоров'я Дніпровського району