Пам’ятка для населення. Що необхідно знати про сказ
Сказ — це гостре інфекційне захворювання тварин і людини, спричинене нейротропним вірусом сказу (англ. — Rabies virus) із роду Lyssavirus. Захворювання характеризується розвитком своєрідного енцефаліту зі стрімким пошкодженням центральної нервової системи. У разі зволікання з наданням кваліфікованої медичної допомоги смерть неминуча.
Причини сказу і шляхи передавання інфекції
Джерелом та резервуаром збудника сказу є дикі та свійські хижі тварини, що належать до класу ссавців. Людина може заразитися сказом від інфікованої тварини через:
- укус;
- подряпину та мікроушкодження шкіри;
- потрапляння зараженої слини на слизові оболонки.
У контактний спосіб людей найчастіше інфікують коти й собаки — з-поміж свійської фауни, а в дикій природі — лисиці та вовки.
Особливу небезпеку становлять безпритульні тварини, зокрема собаки, для яких укус є інстинктивною реакцією для захисту території, членів зграї або здобуття їжі.
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), у 99% випадків смерті людини від сказу джерелом інфекції є собаки. Близько 40% жертв укусів імовірно скажених собак — діти віком до 15 років.
Якщо вас укусила чи лизнула безпритульна або дика тварина, негайно зверніться до лікаря! Зволікання може коштувати життя!
Симптоми сказу
У людини інкубаційний період сказу, як правило, триває 1–3 міс, але може варіюватися від одного тижня до року, залежно від низки факторів:
- місця, кількості й глибини укусів (найнебезпечніші укуси в обличчя та голову загалом);
- кількості й активності вірусу, що потрапив у рану;
- віку постраждалого (діти вразливіші за дорослих).
Симптоми сказу виявляються не одразу, а поетапно. Через декілька днів після зараження людина, як і інші тварини, стає більш агресивною, виявляється гідро- та аерофобія – аж до м’язових спазмів під час ковтання. Потім починається рясне виділення слини, параліч різних груп м’язів, галюцинації. Може підвищитися температура, червоніє місце ураження, пришвидшується серцебиття, спостерігається депресивний стан.
Якщо сказ почався у людини, від початку перших симптомів смерть настане через 20 днів, тому до лікаря треба звертатися негайно. Єдиний спосіб порятунку від сказу – негайна вакцинація, у найближчі години після укусу. Це процедура з серії уколів, які робляться у рівні проміжки часу, і поки що – єдиний спосіб урятуватися від смерті. Крім того, у випадку зараження сказом, передбачається обов’язкова і негайна госпіталізація з лікуванням у інфекційному відділенні.
70% заражень відбувається під час виїзду за місто, часто першими сказ підхоплюють домашні тварини, які потім кусають господарів. Вірус вражає центральну нервову систему. Смерть зараженої сказом тварини – неминуча.
Якщо все ж Вас покусала або ослинила дика чи безпритульна тварина (або тварина, якій не зроблено щеплення проти сказу):
- не намагайтеся відразу ж після укусу зупинити кровотечу (якщо, звичайно, вона не загрожує життю). Треба дати слині тварини разом з кров’ю вийти з рани;
- ні в якому разі не можна відсмоктувати кров із рани, бо збудник сказу може потрапити в організм через слизову рота;
- місце укусу ретельно промийте господарським милом (воно допоможе боротися з вірусом сказу);
- шкіру навколо рани обробіть йодом. Йод, зеленку або спирт для припікання самого ушкодження краще не використовувати, щоб не обпекти відкриті тканини рани;
- обслинений одяг забороняється замивати після укусу. Його необхідно обережно зняти, провітрити, висушити на вулиці і випрасувати гарячою праскою або прокип’ятити;
- підозрілу тварину слід ізолювати і спостерігати за нею протягом 10 днів;
- обов’язково відразу ж зверніться до медичного закладу для отримання якісної допомоги (тільки фахівець здатний правильно обробити місце укусу, щоб воно не було інфіковано мікробами і, при необхідності, зашити рану) та вирішення питання щодо початку проведення щеплення від сказу