«Пісня розбуджених літ» - до 113 – річчя від дня народження П.М.Усенка

   Із 1976 року наша бібліотека носить ім’я відомого українського поета Павла Матвійовича Усенка. І це є великою честю для нас. Щороку у січні ми вшановуємо ім’я класика. Так 23 січня 2015 року на святкування 113 – тої річниці від дня народження Павла Матвійовича до бібліотеки завітали нащадки митця, його найрідніші люди: син Віктор Павлович, дочка Марина Павлівна, онука Олена Ігорівна та правнучка Альбіна, а також Заслужена артистка України, актриса театру юного глядача Ігнатенко Людмила Сергіївна. Прийшли познайомитися з постаттю та творчістю поета і учні 7 – го класу СЗШ І-ІІІ ст. №81.

   Біографічною довідкою «Ім’я, уславлене в віках» головний бібліотекар Хабенко Тетяна Федотівна розпочала захід, звернувши увагу на життєвий шлях Усенка – поета, Усенка – громадянина.

   Запаливши свічку пам’яті, слово взяла актриса Людмила Сергіївна. Вона зачитала спогади про родину Усенків із книги «Заспівувач» та деякі вірші класика. Слова звучали з такою душевністю, що на очі наверталися сльози, а в уяві виростала постать живого Павла Матвійовича.

   Свій ретро – погляд словом про батька та дідуся виразили і дочка з сином та онука поета. Марина Павлівна і Віктор Павлович пригадали, яким був їх тато, розповіли, що більш за усе на світі він любив землю, Україну та дітей, був добрим вчителем і вірним другом. А онуці Олені Ігорівні, дідусь назавжди запам’ятався як найдобріша і найщиріша людина, яка учила прощати і жити у єдності з природою. Спогади родини гармонійно зливалися з поетичним нон – стопом « Мова – струн золотих перемова», де звучали вірші автора різні за тематикою та почуттями. І за усім цим своїми великими розумними оченятами спостерігала найбільша шанувальниця творчості Павла Матвійовича – його правнучка Альбіна.

   Душевну атмосферу заходу доповнила музична сторінка «Пісня за піснею», яку підготували студенти Київського Інституту мистецтв ім. Б.Грінченка. Найденко Вікторія (І курс), Блаженко Оксана (ІІ курс), Терещенко Дар’я ( ІІІ курс), Шило Анастасія (ІV курс) на чолі з концертмейстером Шепеленко Анною Борисівною виконали чудові українські пісні, вразивши усіх присутніх красою та силою голосу. А співробітниця Марини Павлівни Усенко Кляшторна Ганна Олександрівна, з якою дочка поета довгі роки пропрацювала в школі, заграла на фортепіано музичний твір Фридеріка Шопена.

   Семикласники, затамувавши подих, ловили кожен звук та слово, промовлене в залі, пильно вдивлялися в обличчя нащадків великого поета Усенка. Тому не дивно, що по завершенні заходу один поперед одного вони прохали автографи у Віктора Павловича, Марини Павлівни та Олени Ігорівни, які ті залишали на переписаних поезіях свого батька, дідуся та митця, який поправу залишиться назавжди в історії й літературі України. 

За інформацією бібліотеки ім. Павла Усека для дітей