Психологічне насильство: невидиме, але руйнівне

Психологічне насильство — це не завжди крик чи образи. Часто воно виглядає тихо й непомітно, але його наслідки можуть бути не менш болючими, ніж фізичні удари.

Це контроль, приниження, маніпуляції, постійна критика, ігнорування, залякування або знецінення. Те, що змушує людину сумніватися у власній цінності, можливостях, адекватності.

Психологічне насильство може проявлятися у фразах:

 «Ти нічого не розумієш»,

 «Без мене ти ніхто»,

 «Ти все вигадуєш»,

 «Якщо підеш — пожалієш».

Або в діях: контроль кола спілкування, перевірка телефону, заборона висловлювати свою думку, покарання мовчанням.

Таке насильство руйнує самооцінку, формує тривогу, невпевненість і залежність. Але важливо пам’ятати: ніхто не має права принижувати чи контролювати іншу людину.

Якщо ви або хтось поруч стикається з психологічним насильством — це не «нормально» і не «дрібниця».

Кожен може долучитися до протидії домашному насильству. Якщо Ви виявили домашне насильство можете звертатися:

•Урядовий контактний центр для постраждалих від домашнього насильства – 15-47;

•Гаряча лінія Національної поліції України – 0-800-500-202 або Національна поліція Україні -102;

•Всеукраїнський контактний центр системи безоплатної правової допомоги – 0-800-213-103;

•Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації – 0-800-500-335 або 116-123 (з мобільного).