Шануймо подвиги дідів своїх, батьків…
У входу до головного павільйону Міжнародного виставкового центру, що в Дніпровському районі столиці, сивочолі ветерани, які все ще зберегли військову поставу. Вони зібрались із усіх районів міста-героя Києва на традиційну зустріч із керівництвом столиці з нагоди 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні. Сонце виблискує на численних нагородах за звитягу й мужність. Кожному, хто завітав до центру прикріплюють «маки пам’яті» – значки з цією квіткою, що символізує пам’ять про загиблих на тій війні. Серед запрошених – і наші ветерани-дніпровчани: Герой Радянського Союзу генерал-майор Володимир Полупанов, голова районного комітету інвалідів війни та збройних сил Михайло Мазовер, районної організації ветеранів України Галина Ремез, ветерани війни Станіслав Шалінський, Іван Насонов, Майя Тарасенко, Микола Демиденко.
Під мелодії тих далеких воєнних років у виконанні військового оркестру та повз почесну варту київських військових ліцеїстів ветерани-фронтовики столиц і зайняли почесні місця за стоиками. Із 70-ю річницею Перемоги їх привітав заступник голови Київської міської державної адміністрації Михайло Радуцький.
«Пишаємося, що ви у непростий для країни час, своїми спогадами показуєте молодому поколінню приклад, вселяєте в їхні серця патріотизм, а в душі – хоробрість та незламність духу. Саме з вас повинна брати приклад молодь і перемагати ворога у будь-якому його прояві. Ми низько вклоняємось вам та щиро дякуємо за ваш подвиг», – сказав він. А також зазначив, що зустріч проходить у той час, «коли Україна втрачає найкращих своїх синів і знову бореться з окупацією». Адже «через 70 років після завершення Другої світової війни ми змушені відстоювати свою територіальну та національну цілісність. Ви воювали для того, щоб Україна процвітала як незалежна держава, а над українцями панувало мирне небо», – зазначив Михайло Радуцький. Він подякував ветеранам за їхню хоробрість, безстрашність і відданість своїй Батьківщині, адже саме ці люди свого часу подарували нам мир та спокій. Усі присутні вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання.
…У часи їхньої воєнної молодості повернув ветеранів концерт у виконанні київських аматорів сцени, серед яких були оркестр, хор, солісти, танцювальна група воїнів-прикордонників. Лунала відома «Землянка», українські пісні про воїнів –визволителів. І, як ніколи – прискіплива увага телевізійників. Особливої популярності у представників провідних тв-каналів столиці набув наш ветеран-дніпровчанин Герой Радянського Союзу генерал-майор Володимир Полупанов, який, до речі, не так давно відсвяткував своє 90-річчя. На цій зустрічі його буквально «атакували» тележурналісти. Саме вишикувалась черга за інтерв’ю: «112 канал», «Канал 24», «Київ», «ICTV», газета «Хрещатик»… Володимир Костянтинович не відмовив нікому. А запитання були не прості, зокрема й про нинішню ситуацію на Донбасі. Відповідаючи на запитання кореспондентів, наш Герой-дніпровчанин розповів, як у складі своєї дивізії визволяв від фашистських загарбників Крим і Донбас, за що його з’єднання отримало почесне найменування «Горлівське». Розмови були відверті і ветеран казав речі прості й від душі, зокрема про те, що так склалося, що сьогодні необхідно визволяти землі Донбасу, ті ж самі Горлівку й Донецьк від нового окупанта. Адже Україна має бути неподільною й вільною – і такою буде. Адже перемогу все одно здобудемо й Україна знову буде вільною й квітучою, – підкреслив Володимир Полупанов.
Біографічна довідка
Володимир Костянтинович Полупанов – Герой Радянського Союзу, командир відділення 175-го окремого саперного батальйону 126-ї стрілецької дивізії 3-го Білоруського фронту. Народився 24 січня 1925 року в місті Києві в сім’ї робітника. Українець.
У грудні 1943 року призваний до лав Червоної Армії. У боях - з червня 1944 року. Воював у 1-му Прибалтійському, 3-му Білоруському та 2-му Білоруському фронтах. На початку квітня 1945 року його підрозділ отримав наказ атакувати форт №5 («Король Фрідріх-Вільгельм ІІІ») у Кьонігзберзі. Вночі з 7 на 8 квітня, під час штурму фортеці, виявив надзвичайні мужність і героїзм, а також військову кмітливість.
Група бійців (разом із Полупановим) під обстрілом ворога першими подолавши водяну перепону довкола форту, увірвалися до його внутрішніх приміщень та, зав’язавши бій, відтягнули на себе більшу частину гітлерівців, чим забезпечили успішне виконання поставленого бойового завдання.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 19.04.1945 р. за героїзм, виявлений у боях за штурму Кьонігзберга та оволодіння фортом №5, рядовому Володимиру Костянтиновичу Полупанову присвоєно звання Героя Радянського Союзу із врученням ордену Леніна та медалі «Золота Зірка».
Після Великої Вітчизняної війни закінчив середнє військове училище. У 1955-1960 роках навчався й успішно закінчив Київське вище військове авіаційне інженерне училище. До 1980 року продовжував військову службу. Указом Президента України від 05.05.2008 р. Герою Радянського Союзу Володимиру Костянтиновичу Полупанову присвоєне звання «генерал-майор». Мешкає у Дніпровському районі міста Києва.
Підготовлено у відділі з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю.