Слідство та судові справи щодо злочинів проти Майдану
Після Революції Гідності було розпочато розслідування вбивств 91 особи (78 мітингувальників і 13 силовиків). У розпочатих кримінальних провадженнях більш ніж 2000 цивільних осіб визнано потерпілими. У справах Майдану проходять понад 10 000 свідків, 193 підозрювані, із них у розшуку перебувають 77 осіб.
У листопаді 2021 року ДБР завершило розслідування щодо злочинів Януковича та інших дев’яти високопосадовців під час акцій протесту в 2014 році. 17 січня 2023 року на клопотання слідчого ДБР, погодженого з Офісом Генерального прокурора України, суд заочно обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно колишнього Президента України. ОГПУ повідомив, що дозвіл на арешт експрезидента надано у кримінальному провадженні за обставинами організації вчинення ним зокрема 18–20 лютого 2014 року у складі злочинної групи незаконного перешкоджання проведенню зборів, перевищення працівниками правоохоронних органів влади та службових повноважень, умисних убивств, заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень, а також терористичного акту. Розслідування встановило, що колишній Президент України разом із головою Служби безпеки України, Міністром внутрішніх справ України, Міністром оборони України та іншими високопосадовцями правоохоронних органів без законних підстав організували застосування спеціальних засобів, військової техніки, вогнепальної зброї для силової протидії та розгону демонстрантів. Такі дії колишнього президента та екскерівників правоохоронних органів призвели до масових жертв серед учасників акцій протесту в центральній частині Києва, зокрема до заподіяння смерті 67 цивільним особам. Усього потерпіли 887 цивільних осіб та 132 правоохоронці. Завдано майнових збитків на суму понад 16 мільйонів гривень; детальніше за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/posts/spravi-maidanu-sud-nadav-dozvil-na-arest-eksprezidenta-u-spravi-pro-rozstril-mitinguvalnikiv
Станом на 2023 рік за злочини, вчинені 19–22 січня та пов’язані із залякуванням, побиттям, викраденням, катуванням і вбивством активістів, повідомлено про підозру 55 особам; оголошено в розшук 24 підозрюваних; обвинувальні акти стосовно 48 осіб направлені до суду; щодо 16 осіб ухвалено обвинувальні вироки. Ще 2 особи судом звільнено від кримінальної відповідальності за нереабілітуючими підставами. Триває слідство у кримінальному провадженні за фактом вбивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника.
За силовий розгін 18 лютого 2014 року учасників “Мирного наступу” повідомлено про підозру 25 особам; оголошено в розшук 15 підозрюваних; до суду скеровано обвинувальні акти стосовно 11 осіб; щодо 1 особи ухвалено обвинувальний вирок.
За штурм Майдану ввечері 18 та вночі 19 лютого про підозру повідомлено 34 особам, оголошено в розшук 22 підозрюваних, направлені до суду обвинувальні акти стосовно 15 осіб, щодо 2 осіб ухвалено обвинувальні вироки, стосовно ще одного – кримінальне провадження закрито у зв’язку зі смертю.
За злочини, вчиненні на територіях Сумської, Черкаської та Хмельницької областей, повідомлено про підозру 44 особам, зокрема 9 прокурорам, 4 суддям, 23 працівникам органів внутрішніх справ, з яких 19 слідчих, а також 8 цивільним особам; у розшук оголошено 5 осіб; до суду направлено обвинувальні акти стосовно 40 осіб.
Вирок за вбивство В’ячеслава Веремія отримав організатор тітушок Юрій Крисін. Слідство у справі вбивства журналіста з’ясувало, що члени кримінальних угруповань Джалал Алієв та Юрій Крисін були безпосередніми винуватцями загибелі журналіста. Алієву вдалося втекти, а Крисіна спочатку засудили Шевченківським районним судом “за хуліганство”. Після громадського обурення справу передали до Апеляційного суду Києва, який 13 червня 2018 року засудив його до п’яти років позбавлення волі. 23 вересня 2021 року Дарницький районний суд Києва виніс іще один вирок Юрієві Крисіну, визнавши його винним у справі про викрадення й катування активістів під час Революції Гідності та збільшивши термін ув’язнення до восьми років.
За фактом убивства Юрія Вербицького та викрадення активіста Ігоря Луценка у суді перебувають справи щодо шістьох осіб. У березні 2020 року двох обвинувачуваних у цій справі було заарештовано, але 8 серпня 2021 року їх випущено із СІЗО. Одному з них, Сергієві Мисливому, висунули нову підозру щодо організації злочинних дій. 16 квітня 2021 року Бориспільський суд засудив до дев’яти років позбавлення волі Олександра Волкова, обвинуваченого у викраденні, катуванні, вбивстві Юрія Вербицького, а також викраденні Ігоря Луценка, перешкоджанні мирним зібранням під час Революції Гідності у 2014 році.
Щодо масових розстрілів на вулиці Інститутській у м. Києві. За майже десять років розслідування та з’ясування обставин масової загибелі громадян у період Революції Гідності найбільшу увагу було приділено дослідженню 48 епізодів вбивства та 80 епізодів замахів на вбивства, задокументованих впродовж 20 лютого 2014 року[1].
Розглядом цієї справи займався Святошинський районний суд міста Києва з 5 березня 2015 року. Впродовж наступних майже п’яти років тривало дослідження доказів вбивства. Для з’ясування усіх обставин було призначено балістичну експертизу. У ході розслідування зібрано понад п’яти тисяч різного роду металевих предметів з Майдану: куль, залишків куль, гільз – усе це було акумульовано та стало речовими доказами. Щоб забезпечити процедуру на належному рівні, прийнято рішення придбати відповідний апарат (їх всього три в Європі), щоб отримати максимально достовірні результати у спосіб, яким послуговуються міжнародні суди, зокрема суд ООН. Після цього суд перейшов до допиту потерпілих. Загалом досліджено 128 епізодів вбивств і поранень окремих осіб, використано гігабайти відео та фотоматеріалів. За рюкзаками, хрестиками на рюкзаках, особливістю приховування обличчя, статурою та іншими ознаками встановлено прізвища усіх причетних до вбивства активістів.
Під час розгляду справи було беззаперечно встановлено: 46 куль, які були вилучені з тіл потерпілих, та 103 гільзи, які були знайдені локально за переміщенням стрільців і які допомогли з’ясувати фактичний маршрут кожного стрільця, – були випущені з 16 автоматів стрільців роти спеціального призначення «Беркут».
Проведено понад 320 судових засідань, допитано 245 людей, зокрема потерпілих, експертів та обвинувачених. 18 жовтня 2023 року Святошинський районний суд міста Києва оголосив вирок у цій справі.
Під час судового розгляду було також проаналізовано хроніку Революції Гідності для правової оцінки подій 2013–2014 років. З’ясовано, що у період з листопада 2013 року по лютий 2014 року посадові особи органів влади та їх структур, зокрема правоохоронних органів, вчинили низку протиправних дій для придушення акцій протесту на Майдані, неправомірно застосувавши зброю та інші спецзасоби супроти мирних протестувальників.
Згідно з рішенням суду, винними у масових вбивствах беззбройних громадян – учасників мирних акцій протесту – визнано Олега Янішевського, колишнього заступника командира київського спецпідрозділу «Беркут», та чотирьох беркутівців київської спецроти – Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Сергія Тамтуру і Олександра Маринченка. Із них О. Янішевського засудили до можливої найвищої міри покарання – довічного позбавлення волі (заочно). Для П. Аброськіна та С. Зінченка суд призначив покарання у вигляді позбавлення волі строком на 15 років (заочно). У залі суду вирок почули С. Тамтура (виправданий) і О. Маринченко – засуджений до 5 років позбавлення волі за перевищення службових повноважень (своє покарання вже відбув).
Заочні вироки оголосили через відсутність частини обвинувачених на території України. За попередніми даними, О. Янішевський, С. Зінченко і П. Аброськін переховуються в рф. Їх Апеляційний суд м. Києва 28 грудня 2019 року звільнив з-під варти в межах обміну полоненими між Україною та росією. У лютому 2020 року двоє звільнених беркутівців С. Тамтура та О. Маринченко добровільно повернулися в Україну.
У ході судового розгляду було також проаналізовано роль російської федерації у подіях Революції Гідності. На основі свідчень президента-втікача В. Януковича та інших високопосадовців доведено, що під тиском москви було прийнято рішення про відмову від підписання угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Доведено факти спонукання кремля до силових дій супроти мітингарів, що проявлялись у надаванні матеріальних ресурсів (зброї, спецзасобів), підготовці силового захоплення АР Крим, а також задокументовано свідчення про те, що події 20 лютого було використано рф для реалізації планів з окупації частини українських територій, яка 24 лютого 2022 року переросла у повномасштабне військове вторгнення рф на
[1] Вирок Святошинського районного суду м. Києва. 2023. Режим доступу:
https://reyestr.court.gov.ua/Review/114304164