Сьогодні відзначається Всесвітній день серця
29 вересня 2017 року відзначається Всесвітній день серця. Тому лікарі вкотре нагадують, що серцево-судинні захворювання є однією з провідних причин смерті у світі. А тому слід максимально уважно ставитись до свого здоров’я, з розумінням того, що на виникнення і перебіг хвороби можна і потрібно активно впливати.
Фактори ризику виникнення артеріальної гіпертензії (АГ):
– Вік. Існує позитивна залежність між АТ і віком. Як правило, рівень діастолічного АТ (ДАТ) підвищується до 55 років, потім змінюється мало. Систолічний АТ (САТ) постійно зростає із віком.
– Стать. Середні рівні АТ і поширеність АГ у жінок молодого і середнього віку дещо менші, ніж у чоловіків. Пізніше ця залежність змінюється аж до зворотньої.
– Спадковість – один із найвпливовіших факторів майбутнього розвитку АГ. Виявлено тісну кореляцію між АТ найближчих родичів (батьки, брати, сестри).
– Маса тіла. Кореляція між масою тіла і рівнем АТ пряма, значна і стійка. Надлишкова маса асоціюється із 2 – 6 - кратним підвищенням ризику виникнення АГ.
– Аліментарні фактори.
- Кухонна сіль. Її вживання понад фізіологічну норму позитивно корелює із рівнем АТ.
- Інші мікроелементи. Існує зворотній зв'язок між вживанням К+, Са2+ та Mg2+ і рівнем АТ.
- Макроелементи. Переважання у харчовому раціоні овочів та фруктів, риби, білого курячого м'яса, обмеження вживання тваринних жирів і солодощів сприяє зменшенню рівня АТ.
- Кава та кофеїн. АГ виникає втричі частіше серед тих, хто вживає від 1 до 5 чашок кави на день порівняно із тими, хто не вживає кави взагалі. Кофеїн, що міститься у міцній каві, підвищує АТ у чоловіків із гіпертензією на 8 мм рт. ст., а в осіб з нормальним АТ – на 3 мм рт. ст.
- Алкоголь. Вживання алкоголю прямо корелює із рівнем АТ, причому як епізодичне, так і хронічне. Залежність між вживанням алкоголю і поширеністю АГ має вигляд J-подібної кривої. Частота АГ найменша серед осіб, що вживають алкоголь у окремих випадках, і поступово збільшується залежно від зростання частоти і кількості вживання алкогольних напоїв.
– Паління. Нікотин різко підвищує АТ навіть у завзятих курців. Ефект кожної сигарети триває близько 30 хв. Уже на 1-й хвилині після її випалювання САТ підвищується на 15 мм рт. ст., а на 4-й – на 25 мм рт. ст. При однакових рівнях АТ, мозковий інсульт та ІХС у осіб, що палять, виникає у 2 – 3 рази частіше, ніж у тих, хто не палить.
– Психосоціальні фактори. Стрес сприяє підвищенню АТ. Проте поки що невідомо, чи призводить тривалий стрес до тривалого підвищення АТ.
– Соціально-економічний статус. У країнах із розвиненою економікою відзначають зворотний зв'язок між АТ і рівнем освіти, доходів та професійним статусом. Разом із тим, у країнах, що розвиваються, АГ більш поширена серед забезпечених верств населення. Досвід більшості країн свідчить, що зі зростанням економіки в суспільстві реєструють неухильне підвищення рівнів АТ і поширеності АГ серед малозабезпечених верств населення.
– Фізична активність. У осіб, що ведуть малорухливий спосіб життя, ризик виникнення АГ на 20 – 50 % вищий, ніж у фізично активних. Фізичні навантаження під час виконання професійних обов'язків сприяють підвищенню АТ, а фізична активність у години дозвілля – навпаки. Регулярні аеробні фізичні навантаження є досить ефективним засобом немедикаментозного лікування АГ.
За інформацією Центру здоров’я Дніпровського району міста Києва