Трагедія Передмістної Слобідки не забута


Голова Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Ярослав Горбунов, начальник управління культури та охорони культурної спадщини Оксана Шуригайло і президент Благодійної організації «Благодійний фонд «Дніпровський» Анатолій Павленко взяли участь у громадській панахиді по жертвах селища Передмістна Слобідка в роки Другої світової війни.
Тут, у затишному закуточку сучасного Гідропарку, у 1991 році збудовано пам’ятник із центральною фігурою дитини, яка, затуливши долонями очі, плаче під залишками спаленої домівки. Тужить вона за все спалене до тла гітлерівцями рідне селище та загибеллю людей, яких знала від народження. Певно, плаче і за втраченими рідними.
Зворушлива, тремтлива картина навіяла одному з промовців – директору Театру української традиції «Дзеркало» Володимиру Петранюку думку про те, що трагічна історія Передмістної Слобідки – епізод із відображення тодішньої загальної жахливої дійсності, коли люта війна безжалісно рубала окремі людські долі й долі цілих населених масивів. Їх – безліч, і всі їхні гіркі долі, акцентував Ярослав Горбунов, ми маємо пам’ятати як застереження від бід уже сучасності.
Учасники пам’ятного заходу, серед яких і діти війни, поклали вінок і квіти до ніг скульптурної дитини, аби її живі нащадки не забували про трагічні обставини минулої війни та шанували значимість Перемоги в ній.
Ніхто не забутий – ніщо не забуто!
Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю