У Києві в 3,5 раза збільшилася кількість опитувань дітей, які постраждали від насильства, для подальшого слідства

У 2024-му порівняно з минулим роком у 3,5 раза збільшилася кількість опитувань дітей, які постраждали від насильства або стали його свідками, для подальшого слідства. Їх проводять у столичному Центрі захисту та підтримки дітей, які постраждали від насильства, за моделлю Барнахус. Про це повідомила заступниця голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Марина Хонда.

«Протягом 2024 року проведено вже 161 опитування. У 2023 році їх було 45. За цією статистикою стоять реальні долі і травми дітей. І ці цифри, на жаль, лише частина складної реальності. Центр за моделлю Барнахус – це не лише інструмент для проведення слідчих дій. Це насамперед місце, де діти отримують підтримку та можуть відчути себе в безпеці. Заклад об’єднує зусилля соціальних служб, поліції, медиків і психологів, щоб діти проходили всі необхідні процесуальні дії в умовах, адаптованих до їхніх потреб», – сказала Марина Хонда.

За її словами, свідчення у дітей беруть у спеціальній кімнаті з трансляцією до зали судового засідання. У процесі з дитиною працюють спеціалісти, які вміють мінімізувати стрес і запобігають повторній травматизації. 

«За потреби, психологи здійснюють корекцію емоційного стану. Окрім того, дітям надають комплексну соціальну, психологічну, медичну та інші види допомоги», – додала Марина Хонда.

Вона зазначила, що Центр приймає дітей також із Київської області. У 2024-му році їх було 13.

Центр Барнахус запрацював у листопаді 2022 року. Реалізували проєкт у межах меморандуму Києва з ЮНІСЕФ про співпрацю, який було підписано 15 грудня 2021 року.

Довідково. 

Барнахус (або в перекладі «дім дитини») – це міждисциплінарний спеціалізований заклад для проведення процесуальних дій з урахуванням відповідних положень Кримінального процесуального кодексу України в дружньому до дитини середовищі та в умовах, які мінімізують наслідки її травматизації. Заклад також надає комплексну соціальну, психологічну, правову, медичну та інші види допомоги й послуг дітям-потерпілим і свідкам у провадженнях щодо кримінальних правопорушень, пов’язаних із насильством. Уперше модель була реалізована у 1998 році Ісландією, а потім й іншими країнами Північної Європи.