Увага! Загроза масового розповсюдження амброзії полинолистої та ценхрусу довгоголкового

Амброзія полинолиста – це злісний бур’ян, що розвиває могутню кореневу систему і надземну масу. Надмірно висушує і виснажує ґрунти, викликає алергічні реакції у людини. По зовнішньому вигляду схожа на полин звичайний.

Однорічна рослина. Коренева система стрижнева з потужним розгалуженням, корінь проникає на глибину до 4м. Це однодомна рослина. Чоловічі колосовидні суцвіття зібрані на верхівках гілок, жіночі кошики – в пазухах листків або ж при основі чоловічих суцвіть. Насіння представляє собою несправжній плід оберненояйцевидної форми, навколо верхньої випуклої частини є 5-10 маленьких шипиків і один більший на верхівці. Забарвлення від зелено-сірого до коричневого. Одна рослина може дати до 30-40 тис. насінин. Насіння амброзії зберігає схожість у ґрунті до 40 років.

Шкодочинність. Амброзія полинолиста засмічує польові культури. Росте на узбіччях доріг, на пустирях, необроблюваних землях, присадибних ділянках.

Поширення. Поширюється амброзія з насінням,   відходами від переробки насіння сільськогосподарських культур, із сіном, соломою, силосом, у тому числі й з підстилкою у вантажних автомобілях, з розсадою й іншими матеріалами.

Заходи боротьби:

Для запобігання розповсюдження амброзії вирішальну роль відіграють агротехнічні методи боротьби (виривання або скошування, залуження). Значний ефект можливо отримати при застосуванні гербіцидів.

У випадку виявлення амброзії землевласникам, сільсько-господарським виробникам,  власникам земельних  та присадибних ділянок негайно провести заходи по її знищенню.

Ценхрус довгоголковий – бур’ян , який несе загрозу людям і домашнім тваринам. Його, вкриті шипами плоди пошкоджують шкіру тварин, ранять шлунково-кишковий тракт та ротову порожнину. Шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічують проростання насіння інших рослин. Ценрус якірцевий (малоквітковий, довгоголковий) здатний рости на будь яких ґрунтах, але перевагу віддає піщаним ґрунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг.

Шкодочинність: Здатен розвивати потужну   надземну  масу,  що   спричиняє пригнічення культурних рослин.

Ценхрус наносить шкоду тваринництву. Насіння знижує якість вовни овець. При потраплянні разом із кормом до порожнини рота тварин пошкоджує слизову оболонку , що призводить до появи виразок та пухлин.

Шляхи поширення: з насіневим матеріалом, сіном, соломою, шерстю тварин.

Заходи боротьби: глибока оранка, використання сівозміни, на необроблюваних землях застосовують багатократне косіння або випалювання, метод чорного пару, культивація, обробіток ґрунту після збору урожаю, хімічні методи, догляд насіннєвого матеріалу, вовни.

 За матеріалами сайту Головної державної фітосанітарної інспекції