Як діяти, якщо близька або знайома людина думає про самогубство

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), самогубство — третя за поширеністю причина смерті в світі серед людей віком 15-29 років (станом на 2021): щороку понад 720 000 людей у світі скоюють суїцид.

 В цьому матеріалі розповідаємо, як розпізнати суїцидальну поведінку в близької або знайомої людини та що робити, аби допомогти зберегти життя.

На які ознаки звертати увагу

Важливо розуміти: наявність наведених нижче ознак не означає, що людина обов’язково вчинить самогубство. Однак ці сигнали мають насторожити й стати приводом для розмови або інших дій.

В якій ситуації людина перебуває

Вищу ймовірність появи суїцидальних думок або намірів мають люди, які переживають:    

• відсутність соціальної підтримки (зокрема, якщо людина проживає сама);   
• безробіття або погіршення матеріального становища;   
• погані стосунки з родиною або партнером (зокрема, якщо людина потерпає від домашнього насильства);   
• психотравматичну подію — втрату (особливо неочікувану) близьких, розставання, досвід насильства та приниження тощо.

Як людина себе поводить

Думки про самогубство можна запідозрити, коли людина:    

• відсторонюється від друзів;   
• дарує та роздає важливі для неї речі або складає заповіт;   
• свідомо наражає себе на небезпеку (наприклад, екстремально перевищує швидкість за кермом);   
• починає вживати (або вживає частіше) алкоголь або наркотичні речовини;   
• складає план самогубства або досліджує способи.

Про що людина говорить

Насторожити мають розмови про бажання померти, відчуття безнадії, сильної провини або сорому. Варто звернути увагу на фрази на кшталт:    

• «Життя не варте того, щоб жити»;   
• «Краще вже ніколи не стане»;   
• «Без мене було б краще»;   
• «У мене немає причин жити».

Як правильно допомогти

1. Не бійтеся говорити та ставити питання.

Важливо не тиснути й не звинувачувати людину, а дати їй виговоритися. Якщо не знаєте, як підійти до теми, можна поставити пряме питання, наприклад: «Чи ти думаєш про самогубство?».

Сприймайте слова людини серйозно й не намагайтеся применшити те, що вона відчуває. Натомість дайте зрозуміти, що ви поруч і готові підтримати.

Стан людини важливо оцінювати за наявністю думок, намірів та плану скоєння самогубства. Щоб зрозуміти ступінь небезпеки, поставте уточнювальні запитання про:    

• намір: «Ти хочеш накласти на себе руки?»;   
• план: «У тебе є план, як саме це зробити?»;   
• засоби: «Чи маєш ти доступ до засобів для виконання плану?»;   
• час: «Ти визначив(ла) конкретний час?».

2. Заохочуйте звернутися по допомогу.

Якщо людина має думки про скоєння самогубства, варто скерувати її до фахівця. Важливо не тиснути, а пропонувати допомогу, наприклад, запропонуйте людині допомогти з пошуками спеціаліста, записом або супроводьте її на прийом.

 Безоплатну фахову допомогу можна отримати, звернувшись до:    

• психіатра;   
• психолога;   
• сімейного лікаря, який пройшов навчання за спеціалізованою програмою ВООЗ mhGAP.

Перелік спеціалістів, що надають безоплатну меддопомогу за напрямом «Психологічна та психіатрична допомога», можна знайти за посиланням.

3. Якщо ситуація критична — не залишайте людину саму.

Якщо ви розумієте, що людина має намір покінчити з життям:    

• не залишайте людину наодинці;   
• сховайте небезпечні предмети;   
• звертайтеся по допомогу на кризові гарячі лінії:   
• 0800 210 160 — Гаряча лінія психологічної підтримки для дорослих і дітей «Людина в біді»;   
• 5522 (у будні з 11 до 19) — психологічна допомога для цивільних та військових українців #ВАРТОЖИТИ.

Якщо людина скоїла спробу самогубства — негайно викликайте швидку (103 або 112).

4. Будьте на зв’язку.

Ваша підтримка важлива на кожному етапі, навіть після звернення до фахівця:      

• будьте поруч: запрошуйте на прогулянки, пропонуйте спілкування, показуйте, що людині, що вона не сама;   
• допомагайте дотримуватися плану лікування: нагадуйте про прийом ліків, супроводжуйте на терапію.

Не забувайте дбати про себе: допомагати близькій людині з суїцидальною поведінкою може бути непросто, тому важливо піклуватися і про власне психічне здоров’я й за потреби звертатися по підтримку, зокрема до фахівця з психічного здоров’я.