Як підтримати ветеранів та ветеранок з інвалідністю на роботі: що важливо знати і робити

Як підтримати ветеранів та ветеранок з інвалідністю на роботі: що важливо знати і робити

Один із головних кроків до створення дружнього, безпечного та рівноправного середовища для ветеранів і ветеранок у колективі — розвиток інклюзивної культури.

Це можливо забезпечити через:

проведення індивідуального аналізу фізичного стану кожного працівника з інвалідністю, щоб виявити його потреби та обмеження, які виникли внаслідок служби чи поранень;

врахування результатів медоглядів і консультацій з лікарями для визначення рівня працездатності;

адаптування умов праці: підібрати відповідне робоче місце, забезпечити зручне робоче середовище, можливість гнучкого графіка, використовувати спеціалізоване обладнання чи технології, які полегшують роботу.

забезпечення відповідних санітарних умов: чистоту приміщень, якість повітря, хороше освітлення, доступ до гігієнічних засобів, пристосованих до потреб людей з інвалідністю.

Ще один з ефективних способів — проведення тренінгів для працівників. Вони допомагають краще зрозуміти, як підтримувати колег з інвалідністю, формують повагу, рівність і відкритість у взаєминах.

Також потрібно зважати на умови самої роботи — рівень шуму, вібрації, пил або велике фізичне навантаження. Це може впливати на здоров’я ветерана чи ветеранки. Важливо розуміти, чи підходить ця робота людині з огляду на стан її зору, слуху, координацію рухів та силу.

Дотримання законодавства — не менш обов’язкове. Роботодавець має виконувати вимоги Закону України "Про охорону праці". Це і про створення безпечних умов, організацію регулярних медоглядів, профілактику професійних хвороб і травм. Особлива увага повинна приділятись тим, хто отримав інвалідність унаслідок війни.

А тепер про те, чого краще уникати:

не нав’язуйте допомогу. Людина повинна мати змогу сама вирішити, чи вона потребує підтримки. Психологічна та інша допомога має бути доступною за запитом, а не наполегливо пропонуватися;

не зосереджуйте увагу на бойовому досвіді. Не варто робити з ветеранів "особливих" людей в колективі, бо це може призвести до їхньої ізоляції, відчуття "інакшості", або навіть непотрібності на відміну від інших;

уникайте надмірної героїзації або дискримінації ветеранів. Повага, вільна комунікація та справедливість — найкраща основа для здорової атмосфери в колективі. Це дозволить вчасно вирішувати можливі конфлікти та враховувати потреби ветеранів й ветеранок.

І головне — дати ветерану чи ветеранці відчуття, що вони потрібні, важливі й на своєму місці. Адже найбільше значення має не обладнання, не графіки й не папери, а відчуття: “Ти тут потрібен/потрібна. Ми з тобою. Ми поруч”.

Більше про те, як організувати працевлаштування та ефективну співпрацю з ветеранами й ветеранками – читайте у Методичних рекомендаціях для роботодавців від Мінветеранів за посиланням: https://mva.gov.ua/