Як зміни клімату пов’язані з поширенням інфекцій
Кліматичні зміни давно вийшли за межі виключно проблем екології — вони безпосередньо позначаються на здоров’ї людей. До Всесвітнього дня довкілля, який відзначається 5 червня, розповідаємо, що вже змінилося в Україні та які наслідки це має для кожного з нас.
Що відбувається в Україні
За останні 30 років середньорічна температура в Україні зросла приблизно на 1,5°C — більше, ніж в середньому по світу. Через це теплі сезони стають довшими, а характер та розподіл опадів змінюється. Наслідки кліматичних змін відрізняються від регіону до регіону:
- на півдні:
- посилюються посухи та дефіцит води;
- зростає частота лісових та ландшафтних пожеж;
- розширюються ареали та подовжується сезон активності переносників інфекційних хвороб (комарів, кліщів, гризунів);
- у північних та західних областях частішають зливи та паводки.
Одну з найбільших загроз для всієї території України становлять теплові хвилі. Через них фіксується збільшення кількості теплових ударів та загострення серцево-судинних захворювань у літній період.
Зміни клімату сприяють поширенню інфекцій
Наслідки кліматичних змін можуть призводити до забруднення джерел водопостачання й руйнувань інфраструктури. Це підвищує ризик виникнення спалахів інфекційних хвороб.
Щоб вчасно визначати загрози до того, як вони з'являться у статистиці захворюваності, в Україні діє епідеміологічний нагляд за стічними водами. Це сучасний метод моніторингу інфекційних хвороб, заснований на аналізі каналізаційних стоків. Люди можуть виділяти збудників ще до появи симптомів хвороби або при її безсимптомному перебігу, тож стічні води відображають реальну циркуляцію патогенів. Цей метод дає змогу відстежувати поширення інфекцій одразу в цілій громаді — без обстеження кожної людини окремо.
Як працює моніторинг в Україні
Сучасні лабораторні технології дозволяють виявляти у стічних водах збудники кишкових інфекцій: ротавіруси, норовіруси, астровіруси тощо. А також віруси, що викликають респіраторні інфекції, зокрема SARS-CoV-2 та віруси грипу.
Моніторинг стічних вод здійснюється у 22 областях України та Києві. Фахівці центрів контролю та профілактики хвороб (ЦКПХ) регулярно відбирають та досліджують зразки у 60 точках. Протягом перших чотирьох місяців 2026 року вже було досліджено понад 1800 зразків стічних вод. Отримані результати допомагають оцінити інтенсивність циркуляції збудників інфекцій і проаналізувати епідемічні тенденції.