«Зелена небезпека» - амброзія полинолиста та ценхрус довгоголковий

Амброзія полинолиста є особливо небезпечним карантинним бур’яном, що розмножується насінням, а саме – на одній рослині утворюється від 80 до 150 тисяч штук насінин, які зберігають в грунті життєздатність до 40 років. На окремих ділянках чисельність насіння може досягати до 200 млн. шт. на 1 га.

В населених пунктах вогнищ амброзії полинолистої приводять до виникнення алергійних захворювань у людей. Згідно з оцінками вчених-біологів України, амброзію полинолисту віднесено до отруйних рослин. Її пилок є однією із причин масового захворювання людей на такі алергічні хвороби як «осіння пропасниця», «бронхоспазм», «бронхіальна астма», «поліноз», «гострий бронхіт». У хворого пухнуть слизові оболонки верхніх дихальних шляхів і очей, болить голова, посилюється виділення мокроти, настає задишка, сльозотеча, погіршується зір, проявляються приступи бронхіальної астми, підвищується температура, втрачається працездатність. Лікування алергії, що викликана пилком амброзії, тривале і важке.

Не проведення заходів з локалізації вогнища амброзії полинолистої приводить до її подальшого поширення.

Дослідження показали, що на утворення однієї тонни сухої речовини амброзія виносить з грунту 15,5 кг азоту і 1,5 кг фосфору, а також витрачає близько 950 тонн води, що призводить до пригнічення культурних рослин в парках, садах, клумбах, на газонах. Протягом наступних 10 років амброзія може охопити всі зелені насадження міста.

Крім цього, доведено, що може сходити не тільки дозріле насіння, яке досягло повної стиглості, але і насіння, зібране у фазі воскової і молочної стиглості. Протягом однієї зими відбувається процес післязбирального достигання і при потраплянні в грунт на 2-й чи 3-й рік воно може прорости у великій кількості.

Виключно велика шкодочинність амброзії обумовлена наступними факторами:

-         розвиток потужної надземної маси і кореневої системи пригнічує культурні рослини;

-         амброзія полинолиста приводить до збільшення алергійних захворювань у людей.

Ценхрус довгоголковий також є особливо небезпечним карантинним бур’яном, що розмножується насінням. На одній рослині утворюється близько 2000 насінин. Суцвіття – колосоподібна волоть, що  складається з 8-15 колосків буруватого або жовтувато-зеленого кольору, вкритих гострими шипами. Колоски вузькі, оточені колючою обгорткою із щетинок, що зростають біля основи. Плід – зернівка. Зернівка має чорно-бурий або зелено-жовтий колір, вкрита колосковою лускою й оточена гострими шипами, завдяки яким прикріплюється до шерсті тварин на одяг людей. Ці шипи досить міцні і здатні травмувати шкіру людей і тварин. Сходи ценхрусу з’являються наприкінці квітня – на початку червня. Цвіте у червні – вересні. Насіння достигає у серпні-вересні. Сходи і молоді рослини ценхрусу схожі на сходи мишію зеленого і плоскухи звичайної, тому обстеження на виявлення ценхрусу проводить під час цвітіння. Насіння зберігає свою життєздатність в грунті до 5- ти років. Колоски ценхрусу володіють аллелопатичним потенціалом, тобто в огортках містяться речовини, які пригнічують проростання насіння інших рослин.

Ценхрус довгоголовий здатний рости на будь-яких грунтах, але перевагу віддає піщаним грунтам. Він утворює цілі колонії на узбережжях водоймищ, відкосах залізниць та автомобільних доріг. Виключно велика шкодочинність ценхрусу довгоголового в тому, що він здатен розвивати потужну надземну масу і пригнічує культурні рослини.

Ценхрус довгоголковий входить до «Переліку регульованих шкідливих організмів» затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 29.11.06р. № 716 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.06р. за № 1300/13174 та віднесений до списку А-2 Карантинні організми обмежено поширені в Україні.

Не проведення заходів з локалізації вогнищ ценхрусу довгоголового приводить до його подальшого поширення, що може мати небажані наслідки для фітосанітрного стану міста Києва і взагалі України.

Для боротьби з розповсюдженням адвентивних рослин та з метою недопущення у населення алергічних захворювань фізичним та юридичним особам, керівникам господарств, установ і організацій, суб’єктам підприємницької діяльності та господарювання необхідно організувати виконання системи локалізаційно-ліквідаційних заходів, систематичні обстеження земельних угідь на виявлення амброзії полинолистої і ценхрусу довгоголового та їх знищення в місцях виявлення.

Підготовлено відділом з питань благоустрою та контролю за охороною природного середовища