Життя прожити – не поле перейти

Таку народну мудрість може підтвердити жінка, яка здолала життєву ниву довжиною в 100 років…

Дніпровчанка Єлизавета Михайлівна Тарасова відзначила свою соту весну. Незважаючи на вік, вона знаходиться у гарній формі, а найголовніше при світлій пам’яті та розумі. Проживає у місті Києві близько 70-и років. На долю цієї жінки випало чимало випробувань. І, навіть, у свої поважні літа вона з посмішкою зустрічає кожний новий день.

З цієї нагоди у квартирі іменинниці відбулося свято. Цього дня до неї завітали гості. Заступник голови Дніпровської районної в місті Києві державній адміністрації Ганна Короткіх та директор Територіального центру соціального обслуговування Дніпровського району Олександра Соя привітали зі 100-им ювілеєм іменинницю та вручили Подяку голови Дніпровської райдержадміністрації за багаторічну самовіддану працю. Побажали міцного здоров’я, добробуту, тепла, любові від дітей і онуків. В свою чергу, Єлизавета Михайлівна була дуже вдячна за увагу та щиру повагу в цей знаменний день в її житті.

Народилася та виросла ювілярка  у місті Волжськ (Росія), в сім’ї робітників. В сім’ї було п’ятеро дітей. У 1921 році  сім’я переїхала до Новоросійська. Тут дівчина закінчила ПТУ та вищі бухгалтерські курси.

Пройшла довге і насичене життя…

… Брала участь у Великій Вітчизняній війні. Потім переїхала до Києва, де до пенсії працювала головним бухгалтером.

Нагороджена медалями «За доблесну працю», «Захисник Вітчизни» й «60 років Перемоги у Великій Вітчизняній війни 1941-1945 рр.».

Підготовлено у відділі з питань інформаційної політики.