Візит без запрошення з корисними наслідками
Упродовж двох днів Дніпровський район одвідував Київський міський голова Віталій Кличко. І не сам – з помічниками від Київської міської державної адміністрації та головами всіх районів столиці. Більше того – без попереднього «запрошення в гості». Втім, Віталій Володимирович запрошення не потребує: районні голови призначені Президентом за його поданням – йому й контролювати роботу підлеглих.
Чому розпочав районні візити «без попереджень» саме з Дніпровського? Мовляв, тому, що звідси найбільше скарг від киян. Ось тому й обрав об’єктами обстежень немовби найвразливіші місця – довкілля станції метро «Дарниця», ЖРЕО №410, а наступного дня – серцевину Ленінградської площі, що зачекалася реконструкції.
Що й казати, всі без виключення виходи з метро «Дарниця» - давні біль та образа для всіх, хто ними користається: тутешні МАФи «дістали» вже всіх. Мета ж у новообраної киянами влади прозора: розширити та убезпечити підходи до зупинок громадського транспорту та, коли маєш законні підстави на розміщення торгівельної споруди, справно сплачувати податки до міської скарбниці.
Очільники Дніпровської районної влади різних «поколінь» неодноразово намагалися домовитися з власниками тамтешніх МАФів про підтримку довкола «Дарниці» належного порядку, та все марно. Натомість Віталій Кличко пообіцяв надати нашій районній владі такої підтримки, щоби правильні слова подовжилися результативними справами – і невідкладно. Тож розчищення довкілля станції метро «Дарниця», поза сумнівом, можемо очікувати вже невдовзі.
Візит мера до приміщення ЖРЕО №410 також обґрунтований скаргами на погане обслуговування населення. Начальник установи – пані Найдьонова запевнила високого гостя: з чергами впорюватимемося розширенням терміну прийому громадян у часі. І довколишню територію прибиратимемо ретельніше. Хоча, чому звучить «краще» та «ретельніше», коли в постійній нормі – «гарно» та «ретельно»?..
Наступного ж дня, попри рясний дощ, Київський міський голова не поцурався візиту на місце демонтажу незаконної недобудови, що за юридичною адресою: вулиця Сосюри, 2 – у центральній частині Ленінградської площі. Це нагромадження цегли та металу, обнесене парканом, обурює око ще з 1998 року: «Власник цієї будівлі нібито існує, - пояснює Віталій Кличко – та знайти його ми не можемо, тож маємо всі законні підстави на демонтаж цього непотребу для міста».
За словом – діло, і важка техніка миттю знесла паркан, а найближчими днями це очікує й усю напівспоруду, яка, що цікаво, за дозвільними документами – мала архітектурна форма, тоді як об’єкт будувався чималенький: іще один «пам’ятник» облудної поведінки попередників столичного можновладдя.
Наостанок, Віталій Кличко попередив, що й надалі здійснюватиме візити у всі райони Києва без попереджень, аби об’єктивно роздивитися стан їхніх справ. А щоби з користю для здоров’я – засобом велосипеду, якими готовий забезпечити всіх районних голів столиці.
Підготовлено відділом з питань внутрішньої політики та зв’язків із громадськістю